Жила-Була одна сім'я - чоловік, дружина й дочка. Була ця сім'я
Бідної-пребідної, ледве кінці з кінцями зводила. Стали чоловік із дружиною думати, як би їм розбагатіти.
- Живемо ми зараз у убогості. Давай розшукаємо якого-небудь багатія, поселимося з ним поруч, подивимося, що він робить, і будемо у всьому наслідувати його.
Так вони й зробили. Зламали свою хатину й побудували нову поруч із будинком багатого сетхея. Сетхей змушував своїх працівників обробляти поле й город, а потім посилав їх продавати врожай. Бідняки намагалися наслідувати сетхею, у чому могли, працювали у поле, а потім частина врожаю продавали на базарі. Поступово справи у них пішли усе краще й краще, достаток ріс. Чоловік із дружиною розв'язали віддячити сетхея, у якого вони тайкома навчилися господарювати. Чоловік побрав жменю золота й відправився до багатія.
- Для чого ти приніс мені золото? - здивувався сетхей.
- Був я бідняком. Розв'язали ми із дружиною зламати нашу хатину, поселитися поруч із вашим будинком і наслідувати вас у всьому. Наші справи швидко пішли на лад, сім'я розбагатіла, і ось ми з дяки просимо прийняти наш подарунок.
- Раз ти сам уважаєш, що придбав усе своє багатство завдяки мені, виходить, це моє багатство. Ти повинен віддати мені весь свій стан, а вуж я сам розв'яжу, яку частку тобі виділити.
- Але я ж не залишився невдячним і приніс вам золото. Якби я знав, що ви зажадаєте весь мій стан, то не приніс би вам нічого.
Довго сперечалися сетхей і колишній бідняк. Нарешті звернулися до судді. Суддя
Їхня суперечка дозволити не смог і повів обох до короля. Колишній бідняк поклонився й сказав:
- Ваша величність, я поселився поруч із будинком сетхея, спостерігав, як він господарює, як посилає працівників своїх обробляти поле й торгувати на базарі. Став я наслідувати сетхею, у чому тільки міг, і добився благополуччя й удачі у справах. З дяки я приніс золото сетхею, який допоміг мені, сам того не відаючи, але сетхей вимагає весь мій стан. Прошу вас, ваша величність, розібратися у цій справі по справедливості. Король звернувся до сетхею: - чи Правабоно виклав справу ця людина?
- Уся правабоно, ваша величність.
Зрозумів король, що сетхей жадібний над міру, і сказав:
- Сетхей, у тебе є діти?
- Син, ваша величність.
- А у тебе? - звернувся король до колишнього бідняка.
- Дочка, ваша величність.
- Щоб між вами не було розбратів, я велю обом сім'ям поріднитися. Тоді й ділити вам буде нема чого.
Сетхей і колишній бідняк низько поклонилися королеві й вийшли, щоб піти мудрому королівському розв'язку.