Їхали один одному назустріч дві людини. Один поспішав на допомогу до свого благодійника, а іншої квапився на свято. Зустріли обоє на вузькому мосту й не прагли уступати один одному дорогу. Сперечалися вони, сперечалися й звернулися до судді. Суддя у їхній справі розібратися не зумів, повів обох до короля.
Король запитав:
- Поясните мені, чому ви не прагли поступитися один одному дорогу? Один зі сперечальників відповідав:
- Ваша величність, я квапився на свято, зустрівся на мосту ось із цією людиною, але він не пропустив мене.
Другий сперечальник сказав:
- У свій час одна людина зробила мені більшу послугу. Тепер він потрапив у лихо. Я поспішав до нього на допомогу. Тому я й не звільнив дорогу. Король виніс наступне рішення:
- Той, хто поспішав на свято, повинен відшкодувати збитки тому, хто квапився на допомогу до свого благодійника.