У одного батька було шестеро синів. П'ять дурних, а шостий дурень. Батько на них нарадуватися не міг. Ось одного разу батько говорить: - Підіть у місто, купите, що сподобається.
Пішли брати у місто. Зайшли у крамницю. Стали купувати. П'ятеро братів купили рушниці без стовбура, а шостий - без дула. Повісили рушниці на плече, пішли назад.
Раптом, звідки не візьмися, біжать їм назустріч шість зайців. У п'яти зайців вушка на верхівці, а у шостого сторчма. Углядівши братів, п'ять зайців помчалися ладь, а шостий пустився навтьоки.
Брати миттю скинули рушниці й прицілилися. П'ятеро закрили очі, а шостий замружився. Випалили всі, як один, тільки п'ятеро промахнулися, а шостий не потрапив.
Тоді брати кинулися за зайцями навздогін. П'ятьох схопили, а шостого піймали. Ось так удача!
Прийшли додому. Розв'язали зайців у наперстку варити. П'ять зайців у наперстку не містяться, а шостий не влазить. Батько сказав:
- Сходите до сусідів, попросите шість каструль, щоб усіх зайців зварити разом.
Пішли брати до сусідів. П'ятеро сусідів були скупі, а шостий жадібний.
Дали сусіди, що кому не шкода - п'ять каструль дірявих, а одну без дна.
Принесли брати каструлі додому й поставили зайців варити. Під п'ятьма каструлями вогонь забули розвести, а під шостий і не розпалювали.
Варилися зайці, варилися. П'ять не зварилися, а шостий залишився сирим. Стали зайців є. П'ятеро братів розжувати не можуть, а шостому й не відкусити.
Прийнялися брати батька пригощати. Батько п'ять зайців з'їв, шостим подавився. Привели брати шість докторів. П'ять докторів невігласа, а шостий і зовсім нічого не знає. Оглянули доктора батька й заспорили. П'ятеро сказали, що він нездоровий, а шостий, що хворий.
А чим же справа скінчилася? Поки невідомо. Доктори ще сперечаються. Ось як прийдуть до згоди, тоді й далі можна розповідати.