Жила людей. А у нього була дочка. Дівчина була гарна, як сонце, але норовлива, як гірський вітер.
Одного разу батько працював у саду. Відчинилася хвіртка, і троє юнаків, один гарніше іншого, вступили у сад і сказали:
- Твоя дочка прекрасна, як сонце. Ми просимо її руки. Батько відповів:
- Вона норовлива, як вітер. Треба запитати її згоди.- Та зник у будинку, а юнаки залишилися чекати у хвіртки.
Прийшовши до дочки, батько сказав:
- Троє юнаків, один гарніше іншого, просять твоєї руки. Кого ж із трьох назвеш ти своїм чоловіком?
Дочка подивилася у віконце й побачила, що батько сказав правду: таких красенів вона ще не зустрічала! Посміхнувшись, відповіла:
- Усі троє мені по душі. Батько розсердився:
- Не можеш же ти вийти заміж за троє?
- Згодна вийти за кожний з них, - відповіла дочка.- Але зрозумій, мені потрібні всі троє.
Та скільки батько не сперечався, повторювала те саме:
- Зрозумій, мені потрібні всі троє!
Нещасний старий не знав, що відповісти юнакам. Він довго думав, нарешті вийшов і сказав нареченим:
- Моя дочка гарна, як сонце, але норовлива, як гірський вітер: їй
Потрібні всі троє! Але не може ж вона вийти заміж за троє? Послухайтеся моєї ради: відправляйтеся у чужі землі й далекі країни - шукайте там своє щастя.
Юнаки переглянулися. Батько пояснив:
- Шукайте у далеких країнах для своєї нареченої найкращий, самий рідкий подарунок, якого немає ніде на світі. Та той, хто знайде його, стане чоловіком моєї дочки.
Наречені мовчачи поклонилися й вийшли.
У той же день вони покинули береги Іспанії й відправилися у чужі землі й далекі країни на пошуки свого щастя. Кожний їхав своїм шляхом, але жоден не знайшов для нареченої подарунка, якого немає ніде на світі. Довго скитались вони по бурхливих морях, не одну пару туфель порвали про гострі камені, бродячи по чужих дорогах. Сум огорнув їхній серця, але не погасила надії. Та ось одного разу перший наречений зустрів старезного старого.
- Здраствуй, юнак, - прошамкав мандрівник, - не чи прагнеш ти купити дзеркальце?
Дзеркальце було маленьким, і юнак, гірко засміявшись, відповів:
- Таке дзеркальце мені ні до чого. Я шукаю для нареченої подарунок, якого немає ніде на світі.
Старий посміхнувся:
- Ти знайшов його, синок. Це дзеркало не простої: у будь-яку хвилину ти можеш побачити у ньому того, кого побажаєш.
Юнак дуже зрадів, побрав дзеркальце й віддав за нього старому всі свої гроші.
Незабаром другий наречений зустрівся з тим же мандрівником.
- Не чи потрібний тобі пухирець із бальзамом? - запитав мандрівник.
- Мені бальзам ні до чого, - відповів юнак.- Я шукаю для нареченої подарунок, якого немає ніде на світі.
Але й бальзам виявився не простим, а чудесним. Мандрівник пояснив юнакові, що цим бальзамом можна не тільки загоювати рани, але й воскрешати мертвих. Обрадуваний юнак побрав пухирець із бальзамом і віддав за нього мандрівникові всі свої гроші.
Третій наречений, не знайшовши нічого, сумно бродив по берегу моря й думав уже кинутися зі скелі у морську безодню, як раптом побачив, що по хвилях пливе великий ящик. Ящик наблизився до берега, у ньому відкрилися маленькі дверцята, і з неї один за іншими сталі виходити люди. Їх була така безліч, що юнак не міг порахувати. Останнім вийшов старий, поклонився нареченому й сказав:
- Юнак, не чи прагнеш ти купити мій ящик?
- Такий старий ящик мені ні до чого! - викликнув сумний юнак.- Він придатний лише на дрова, а я шукаю для нареченої подарунок, якого немає ніде на світі!
- У такому випадку, краще цього ящика ти нічого не знайдеш, - відповів старий.- Мій ящик плаває по хвилях, літає по повітрю, сам біжить по землі, і не встигне камінь, кинутий у хвилі, досягтися морського дна, як ящик перенесе тебе й твоїх друзів, куди ти тільки йому не накажеш.
Вони зговорилися, юнак віддав старому всі свої гроші й став хазяїном чарівного ящика.
Не встигнуло сонце тричі піднятися на полудень, як троє юнаків зустрілися.
- Я знайшов чудесний подарунок, якого немає ніде на світі! - викликнув радісно перший наречений і показав своє дзеркальце.
- Мій подарунок ще чудесней, - сказав другий і дістав пухирець із чарівним бальзамом.
- Я думаю, що ви обоє поступитеся першістю моєму подарунку, - хвалькувато сказав третій і вказав на великий ящик, що гойдався на хвилях у самого берега.
Стали юнака сперечатися, і кожний наполягав, що його подарунок найкращий, самий рідкий, краще його й немає на світі. Нарешті перший наречений викликнув:
- Випробуйте мій подарунок на ділі! Гляньте у дзеркальце, і ви побачите дівчину, прекрасну, як сонце, і норовливу, як гірський вітер. Усі троє глянули у дзеркало й у жаху відхитнулися: наречена трьох наречених лежала на постелі без рухів і без подиху.
- Вона мертва! - викликнув у розпачі перший юнак і заплакав.
- Не плач! - утішив його другий.- Мій бальзам пожвавить її!
- Ми спізнилися, - заперечив перший. - Поки ми доберемося до берегів Іспанії, її вже поховають, і ніякий бальзам не врятує її.
- Ми будемо там раніше, чим сяде сонце! - сказав хазяїн ящика.-Поспішимо до моря: нас усіх доправить на батьківщину мій чудесний корабель! Усі троє, забувши про недавню суперечку, помчалися до морського берега. Вбігли у ящик, дверцята захлопнулися - жжжи! - і чудесний ящик здійнявся у повітря. Не встигнуло сісти сонце, а юнака, усі троє, уже стояли у знайомої хвіртки. Старий батько вибіг їм назустріч і, плачучи, оголосив нареченим, що вони прийшли занадто пізно. Але юнака змело ввійшли у будинок, де без руху й без подиху лежала наречена трьох наречених. Тільки закропили її губи чудесним
Бальзамом, дівчина посміхнулася й устала. Радість юнаків була безмежна. А дівчина підійшла до батька, обійняла його й сказала:
- Ти бачиш, батько, я права: мені були потрібні всі троє, усі троє мені придалися. Якби не вони, не довелося б знову побачити сонце, а тобі - обіймати мене сьогодні. А тепер дай мені рік строку, і я виберу одного із трьох наречених і назву його своїм чоловіком. А інші двоє пускай не гніваються на мене:
Не можу ж я бути невестою трьох наречених. До того ж у нашому селищі чимало гарних дівчат, і вони без праці знайдуть собі подруг по серцю.
Так і було. Пройшов рік, минула зима, у горах знову зацвів мигдаль, а у селищі, де жив батько зі своєю дочкою, зіграли відразу три веселі весілля.
Якого ж із трьох братів вибрала собі у чоловіки наречена - угадайте самі!