Один торговець їхав одного разу по своїх справах верхи на коні. По дорозі побачив він шакала, угрузлого у болоті. Шакал покликав торговця й став просити витягтися його з болота.
- Шакали - відомі ошуканці, - відповів торговець.- Не стану я тебе витягати. Але шакал почав смиренно благати його:
- Ні, ні, братик, не думай поганого про нас, шакалів. Зроби милість, витягнися мене. Я тобі придамся, коли ти сам у лихо потрапиш. Торговець витягся шакала й поїхав далі. Прибувши у місто, він зупинився на нічліг у одного маслороба. Кінь свою торговець прив'язав біля будинку у конов'язі, а сам усю ніч спокійно спав.
На інший день маслороб ледве світло вийшло з будинку, відв'язав коня торговця, сіл на неї верхи й зібрався їхати.
Випадково у це саме час вийшов з будинку й торговець. Побачивши маслороба, він закричав:
- Агов, брат, куди ж ти поїхав на моєму коні?
- Це мій кінь, - відповів маслороб.
- Ні, моя. Я на ній учора сюди приїхав.
- Неправда! чи Знаєш ти, що моя конов'язь щороку народить по коневі? Цей коня вона народила нинішньої вночі.
- Вах! - здивувався торговець.- Де це бачене, щоб конов'язь народила коня?!
- А чому б і ні?- Ось у мене саме така конов'язь. Якщо не віриш, запитай у сусідів.
У цьому кварталі жили одні шахраї, а маслороб був у них за головного. Покликав він сусідів. Усі вони підтвердили слова маслороба. Що було робити бідоласі торговцеві! Пішов він до суду шукати справедливості у судді. Суддя покликав мошенника-маслороба. Той виставив у свідки всіх своїх сусідів-шахраїв, і ті, як один, показали, що конов'язь маслороба щороку народить по коневі. А той коня, який торговець називає своєї, конов'язь саме й народила минулої вночі.
Тоді суддя велів торговцеві виставити своїх свідків. Торговець згадав про врятованого їм шакала. Він розшукав його й відправився з ним до суду.
По дорозі шакал сказав:
- Я ляжу спати на веранді, а ти, дивися, не буди мене.
Дійшли вони до суду. Шакал улігся на веранді, а торговець увійшов у приміщення й звернувся до судді:
- Мій свідок з'явився.
Суддя велів служителеві привести цього свідка. Служитель став кликати шакала, але той не озивався. Тоді служитель вийшов на веранду й побачив, що шакал спить. Він розштовхав його:
- Що ти тут робиш? Хіба у суді можна спати? Іди, тебе викликає суддя!
Шакал піднявся й став перед суддею.
- Ти що ж це, уночі не спав, чи що, якщо тут заснув? - запитав суддя.
- Саркар (Саркар - пан.), - відповів шакал, роблячи вид, що протирає ока, - нині вночі у одному ставку трапилася дуже велика пожежа. Усе риби у ставку зварилися. Ось я цілу ніч і просидів на березі, виловлював варену рибку і їв.
- Що ти бовтаєш? - розсердився суддя.- чи Бачена справа, щоб у воді трапилася пожежа?
- А як же ви, ваша милість, вірите маслоробу? Хіба нежива конов'язь може народити живий коня? - запитав шакал.
"Вірно", - подумав суддя й наказав стражникам:
- Схопите маслороба, а торговцеві поверніть коня й відпустите його додому.