Як горобці кішку перехитрили

Жив-Був горобець зі своєю горобчихою. Одного разу їй пощастило знайти кілька зерен рису, а самому горобцеві - сочевицю. Горобчиха сказала: - Послухай, давай зваримо собі кашу! Приготувала вона кашу, прикрила її й полетіла до колодязя набрати води. А горобець тим часом підкрався до чашки, у якій була каша, і у два ковтки з'їв її. Наситившись, ои поставив чашку на місце й сів у сторонці. Прилетіла горобчиха з водою й говорить йому: - Ну давай, де там каша? Зараз ми як випливає поїмо. А горобець відповідає: - У мене щось апетиту ні, ти їж сама. Підлетіла горобчиха до чашки, глядь - нічого немає! - Як же так! - викликнула вона. - Усі порожньо! Хто з'їв кашу? - Звідки мені знати, - непевно проговорив горобець. - Напевно... кішки приходила сюди - вона, видне, і з'їла. Горобчиха запідозрила негарне. Вона не повірила горобцеві, але виду не подала. - Ну що ж, - » сказала вона, - треба провчити шахрая. Полетимо до колодязя й сплетемо над ним гойдалка з тонких ниток. Хто з'їв кашу, той напевно обірве гойдалка й звалиться у колодязь. Сплели вони гойдалка. Спочатку горобчиха гойдалася, потім настала черга горобця. Але коштувало йому на них сісти - гойдалка не витримала, і горобець упав прямо у колодязь. - Витягнися мене звідси, жінка! - заволав він що було сил. - А ти надалі не будеш так надходити? Клянуся, тільки допоможи мені вибратися! У цей час повз ішов пастух. Горобчиха попросила його дістати горобця з колодязя. - У мене корови піде, - сказав той. - Геть позаду йде інший пастух, попроси його. Коли підійшов другий пастух, горобчиха стала його просити про допомогу. - У мене, сестриця, коза піде, - відповідав він, - попроси кого-небудь іншого. У цей час звідкись з'явилася кішка. Горобчиха шанобливо склала крабоця й говорить: - Кішечка, дістань мого горобця з колодязя! Та побачила, що отут напевно можна поживиться, облизнулася й відповідає: - Що ж, я твого горобця дістану, але потім я його знімання! - Добре, будь по-твоєму. Витяглася кішка горобця з колодязя й приготувалася його з'їсти. Але горобці встигнули переглянутися меж собою. - Не квапся, кішка, - сказала горобчиха, - дай йому спочатку обсохнути, а після і їж. Кішка стала чекати, поки горобець обсохне, а той улучив момент і швидко спурхнув на гілку. Горобчиха полетіла слідом за ним. Сіли вони обоє на гілці й говорять кішці: - Тю-Тю, кішечка, вибачай! Кішка з досади впилася пазурами у землю та й пішла ладь несолоно хлебавши.