У одному місті жили дві мавпи. Вони були дуже неуважні. Одну кликали Гилку, а іншу - Джапту. Обидві минулі більші мисливиці до плодів, тому що вони десь читали, що плоди полезни для здоров'я: будеш їх їсти й станеш гарним і спритним.
Одного разу вони відправилися побродити по лісу й побачили там більшу яблуню зі спілими плодами, і їм захотілося віднести додому побільше яблук. Але у що ж їх побрати? Адже у них навіть хустки із собою не було.
Тоді мавпи стали дивитися по сторонах і побачили під кущем якийсь круглий предмет, схожий на кулю, увесь посипаний гострими голками. Мавпи дуже обрадувалися й сталі катати його по землі, посипаній спілими яблуками. Вони катали його доти, поки всі плоди не виявилися на голках. Потім вони забралися на дерево, і нарвавши найкращих яблук, покидали їх униз - на гострі голки. Коли набралося досить яблук, мавпи спустилися з дерева, щоб віднести додому свій видобуток. Та раптом... цей круглий предмет з яблуками на голках побіг: у нього виявилися навіть чотири лабети! Мало того, він став
Насміхатися над дурістю мавп. Тільки тепер зрозуміли Гилку й Джапту свою помилку, тому що незрозумілий круглий предмет виявився дикобразом. Він сидів близько куща з колючками, і неуважні мавпи прийняли його за великий колючий плід.
Дикобраз швидко втік з яблуками на спині. Тільки його й бачили Гилку й Джапту. Він нагодував своїх дітей спілими плодами, а дурні мавпи поплелися додому голіруч.