Жив-Був у однієї людини півень. А у будинок часто забігала кішка. Прокрадеться непомітно на кухню, схопить видобуток - і ладь. Углядить півень кішку - і кукурікає. Люди збіжаться й проженуть її. Розсердилася кішка на півня й раз ледве не задерла його, так урятувало йому життя кукареканье. Бродив якось півень по двору, зернятка поклевивал, раптом бачить - іде йому назустріч ця кішка. Кинувся півень навтьоки, а кішка йому й говорить, так так ласкаво:
- Братик Півень! Чому ти мене боїшся? Я адже нічого худого тобі не зроблю.
Повірив півень котячим мовленням, залишився він - цікаво йому стало, що далі буде. А кішка, побачивши, що її слова вплинули, продовжує:
- Давай з тобою подружимося. Ти з моєю появою па кухні не кукурікай, а я за це буду пригощати тебе чим-небудь смачненьким. Усе, що добуду, буду ділити з тобою навпіл.
Півень мовчачи вислухав кішку, подумав і розв'язав, що, мабуть, з нею дружити коштує.
Та кішка стала безбоязно входити на кухню, пити молоко, є кисляк. Наїсться досита, а залишки віднесе півневі. Так у них і йшла дружба.
Одного разу господарка залишила у кухні повний горщик сметани. Побачила це кішка й говорить півневі:
- Через кілька днів настане свято висакхи, нам треба зробити деякі припаси. Якщо ти мені допоможеш, ми сховаємо цей горщик зі сметаною у такому містечку, де його ніхто не побачить. А прийде свято, ось вуж тоді
Ми з тобою й поласуємо!
Ця думка довелася півневі по душі. Він схопив дзьобом горщик з один боку, кішка підхопила з іншого. Вони винесли горщик у прибудову, сховали під печио й тихенько втекли.
Але кішка незабаром повернулася. Побачивши горщика зі сметаною у неї слинки потекли. Та подумала вона: "Якщо я небагато поїм, півень однаково не довідається". Сметана виявилася надзвичайно смачної. Кішка кілька раз опускала мордочку у горщик. На превелику силу відірвалася вона від ласощів і пішла додому. Але думка про сметапе не залишала її, і на дню вона три рази бігала у прибудову. Те ж було й наступного дня. Не заспокоїлася вона доти, поки не очистила весь горщик.
Але ось настало свято. У будинках готовили смачні страви, запах смаженого м'яса лоскотав котячі ніздрі, але у неї не було ніякої надії роздобути хоч шматочок. Подумала вона, та й говорить півневі:
- Сьогодні свято. Підемо-но з тобою повеселимося, поїмо сметанки!
Півень пішов за нею у прибудову. Кішка витяглася горщик! заглянула усередину й говорить:
_ Ах, що я бачу! Це ти з'їв усю сметану - нашу дружбу зрадив!
- Так я з тієї пори перший раз сюди зайшов! Це, вірно, ти зробила!
Кішка розлютила.
- Ах ти злодій! Ах ти хитрюга! - кричить. - Таким віроломним, як ти, на землі немає місця! - Та кинулася на півня.
Голосно закричав півень. Але кішка згорнула йому шию й прийнялася ласувати петушатинкой.