Це було у дуже давні часи, коли наші предки ще не народилися. Одного разу у великому лісі вибухнула вночі страшна бура. Вона виривала з коренем дерева, ламала товсті галузі, обривала листя. Звірі у страху
Поховалися по своїх норах. Виття вітру було таким страшним, що видалося, начебто це завиває сама смерть. Бура бушувала кілька днів і нарешті затихла.
Жили у лісі півень із куркою. Бура віднесла у них курчат. Коли вітер стих, курка сказала півневі:
- Я більше не можу тут залишатися. Нам треба переселитися у інше місце.
Півень погодився, і вони відправилися шукати собі нове пристановище. По дорозі зустрілися їм качка із селезнем. Та запитала качка у курки:
- Сестриця! Куди ви шлях тримаєте?
- Ми тепер боїмося залишатися у цьому лісі, - відповідала та, - ось і йдемо шукати нове житло.
- Поберіть нас із собою, - сказали качка із селезнем.- Ми теж не прагнемо більше тут жити.
Відправилися вони далі вчотирьох. Незабаром зустріли їм павич із павою.
- Куди це ви усе йдете?- запитав павич.
- Нам страшно тут, у цьому лісі, ось і йдемо шукати повое житло, - відповіла курка.
- Поберіть і нас із собою, - попросила пава.- Нам тут теж не по душі. Пішли вони вже вшестером, і зустрівся їм заєць. Він приєднався до них, і пішли вони далі всемером.
Раптом звідки не візьмися - назустріч лиса. Побачила вона переселенців, здивувалася:
- Куди це ви, миленькі, направляєтеся?
- Ми боїмося залишатися у цьому лісі, ось і йдемо шукати собі нове житло. Ще більше здивувалася лисиця, подумала небагато, а потім посміхнулася й говорить:
Не йдете з нашого лісу! Я знаю одне гарне містечко. Прагнете, я покаджу вам його? Там спокійно, і ви будете жити собі розкошуючи. Спочатку ніхто їй не повірив. Але лисиця так розхвалювала своє місце, що усе нарешті погодилися подивитися його й сказали:
- Ну добре, спочатку підемо подивимося, що за місце ти так розхвалюєш. А не сподобається, підемо далі.
Лисиця підвела їх прямо до своєї нори й говорить:
- Далі дорога дуже вузька, я піду вперед, а ви по одному йдіть за мною.
Із цими словами вона прошмигнула у нору й причаїлася там. А за пий пішли спочатку павич, потім селезень, потім усі інші. Лисиця кожному звертала голову. Коли вона прийнялася за курку, та голосно закудахтала, і заєць зачув недобре. Догадався він, що лисиця їх провела, вискочив з нори так як припустить бігти! Лисиця за ним. Але заєць біг швидше, і лисиці довелося повернутися. Але вона Усе-таки була дуже задоволена своїм видобутком і щільно пообідала.