Жили так минулого горобець із горобчихою, і жив-був цар. Побудували горобець і горобчиха гніздо у царському палаці. Цар жив у спокоях, а горобець із горобчихою - у своєму гнізді.,
Ось раз цар нарядився у нове плаття - надумав у гості піти. Тільки дійшов до дверей, а горобець побери та й упусти краплю. Біла крапля впала прямо на царя й забруднила його нове плаття. Розгнівався він. Покликав слугу й говорить:
- Зараз же піймай горобця з горобчихою й посади їх у клітку. Горобчиху-Те слуга піймав, а горобець спурхнув, та й був такий. Прилетів горобець до теслі, просить:
- Тесля, тесля! Зроби мені візок па восьми колесах. Цар посадив у клітку мою горобчиху. Я поїду з ним воювати.
Тесля зробив маленький візок па восьми колесах. Горобець запріг у неї мишку й поїхав воювати із царем. Їде він, їде, бачить - лежить па дорозі голка.
- Братик горобець! Братик горобець! Ти куди їдеш? - запитує голка. Відповідає горобець:
Я горобець, я горобець,
Бачиш, мишку у візок запріг:
Їду я із царем воювати -
Він мою горобчиху піймав.
- Та я с тобою, братик горобець. - Поїдемо.
Забралася гостроноса голка на візок. Горобець вожжами трясе, мишку поганяє. Мишка біжить, щосили намагається. Швидко котиться візок. Їдуть вони, їдуть, а назустріч їм скорпіон.
- Братик горобець! Братик горобець! Ти куди їдеш?- запитує.
А горобець йому:
Я горобець, я горобець,
Бачиш, мишку у візок запріг:
Їду я із царем воювати -
Він мою горобчиху піймав.
- Та я с тобою, братик горобець.
- Поїдемо.
Підняв скорпіон свій хвіст із отрутним жалом і вліз до горобця у візок. Горобець мишку поганяє. Мишка біжить швидко. Їдуть вони, їдуть, дивляться - лежать мотузка й ціпок.
- Братик горобець! Братик горобець! Ти куди зібрався? - запитують мотузка й ціпок.
А горобець їм у відповідь:
Я горобець, я горобець,
Бачиш, мишку у візок запріг:
Їду я із царем воювати -
Він мою горобчиху піймав.
- Та ми з тобою, братик горобець.
- Поїдемо.
Ось і зібралося у горобця по дорозі ціле військо. Їхали вони, їхали й під'їхали до царського палацу, коли стало зовсім темно. Зупинив горобець візок за палацом. Царя будинку не було. Горобець із друзями тихенько прокралися у. кімнату до царя. Голка сховалася у нього у постелі. Скорпіон вліз на столик, де стояла свіча. Мотузка й ціпок причаїлися у дверей. Сам горобець забрався під карниз. А мишка залишилася сторожити у візка. Цар скоро повернувся. Умився, сіл вечеряти. Йому й невтямки, яке військо забралося до нього у палац.
Пішов цар спати. А голка його давно чекає. Ліг він у постіль - вона як прийметься колоти його спину. Закричав цар, підхопився. Прагне свічку запалити -подивитися, що це колеться у постелі.
А у свічки сидів скорпіон. Тільки простягнув цар руку, скорпіон його й вжалив.
Заголосив цар від страху:
- Панотця! Умираю! Мене скорпіон вкусив! Кинувся цар геть із кімнати. А у дверей його чекали мотузка й ціпок. Мотузка обплутала царя, а ціпок прийнявся його бити. Кричить цар що є сили:
- Допоможіть! Допоможіть! Допоможіть хоч хто-небудь!
Горобець зверху дивився, дивився па усе, що діялося, а як запросив цар допомоги, злетів до нього, зупинив ціпок і говорить:
- Цар! Я горобець. Із мною моє військо. Говори, відпустиш мою горобчиху? Або тобі ще мало потрапило?
Заблагав цар, став просити у горобця вибачення. Мотузка звільнила царя, і він випустив горобчиху.