Одного разу ввечері у одному великому індійському будинку, називаному малокой, стало так пекуче й задушливо через те, що люди розвели там величезне багаття, що вони вийшли з малоки й прийнялися розвішувати гамаки, щоб спати на повітрі. Неподалік від того будинку бродив ягуар. Отут йому зустрів дощ і запитав його:
- Агов, приятель, ти що тут робиш?
- Так ось, прагну налякати людей: вони, чи бачиш, збираються розташуватися на повітрі - так пускай вони у будинок ідуть, - відповідає ягуар.
А дощ і говорить йому:
- Але, друже, ти адже знаєш, що люди тебе не бояться. А ягуар у відповідь:
- Ще як бояться. Прагнеш переконатися? Ось підійду я до малоке й буду співати. А ти послухай, що люди скажуть.
Та дощ, улаштувавшись поруч із людьми, приготувався слухати. Ягуар люто заричав: Урру-Ру-Ух! Урру-ру-Ух! А люди й говорять:
- Гарна шкіра для моєї сумки бігає у сельві. Ягуар знову проричал: Урру-Ру-Ух! Урру-ру-Ух! Дощ прислухався. А люди й говорять:
- Завтра пристрілимо ягуара.
Отут дощ пішов назустріч ягуарові. А ягуар запитує його:
- Ну, приятель, що сказали люди?
- Так нічого, нічого особливого, - відповідає дощ. А ягуар у відповідь:
- Ти, кум, здається, сам злякався? Тоді дощ і відповів йому:
- Я-Те анітрошки не злякався. А люди сказали, що гарна буде твоя шкіра для їхніх сумок. Та додали: "Завтра пристрілимо ягуара". Ні, тебе вони не бояться. А ось мене - так це точно.
А ягуар стоїть на своєму, і всі отут.
- Ні, тебе вони не бояться!
- Бояться, бояться, - говорить дощ.- Прагнеш перевіримо? Зараз я як заюшу, і ми побачимо, хто правий, - тоді ти не будеш говорити, що люди мене не бояться.
Дощ приготувався обрушити свої потоки й говорить ягуарові:
- Так що, кум, тепер твоя черга йти й слухати, що скажуть люди. Підійшов ягуар до будинку й сіл поруч. Пішов дощ. Небо відразу стемніло. Піднявся вітер. А люди як закричать:
- Дощ, дощ починається!
А дощ став лити сабоніше. Так така моторошна злива влаштувала, що люди познімали гамаки й бігцем у будинок кинулися. Ягуар наздогнав дощ. А коли наздогнав, той і запитує:
- Ну що, кум? Бачиш тепер, що люди бояться мене, а не тебе. Так і донині. Нас лякає злива, а не ягуар.