Папуга, який кричить: кра, кра, кра, був колись хлопчиком і дуже любив поїсти. Він був жахливо ненажерливий, і у нього була дурна звичка проковтувати їжу не жуючи.
Якось раз мати побрала плоди мангаби й стала жарити їх у гарячій золі. Син побачив і схопив одну мангабу прямо з вогню й відразу став їсти. У мангаби м'якоть клейка й довго тримає тепло. А хлопчик схопив її прямо з вогню, так що відразу обпалив собі усе горло, став задихатися, кричати й кашляти: кра, кра, кра... намагаючись виплюнути цю гарячу мангабу. Але він адже її вже проковтнув, так що як отут виплюнеш? Так він і хрипів: кра, кра, кра, доти поки у нього не виросли крила й лабети, як у папуги. Та він перетворився у папугу, і зараз ще, коли ви проходите по лісу, то можете почути, як він кричить: кра, кра, кра.