Одного разу жила-була мавпа. Якось раз стала вона мести підлога у себе будинку й знайшла монетку. Обрадувалася мавпа, кинулася із усіх ніг у крамницю й накупила собі цукерок. Потім забралася високо на дерево й прийнялася ласувати.
Але по своєму звичаю, сидіти спокійно вона не могла - усе вертілася у різні сторони й гримаси будувала, ну й упустила один цукерок у дупло. Вона спритно спустилася вниз і спробувала дістати цукерок, але не отут-те було: ніяк не могла схопити мавпа свої ласощі. Побігла вона тоді до коваля й сказала йому:
- Коваль, а коваль, зроби мені сокира, я зрубаю дерево й дістану свій цукерок, який провалився у дупло.
- Як же, буду я тобі сокира робити тільки для того, щоб ти дістала свою цукерку! На ось тобі монетку так мабуть купи собі ще цукерок. Хитра мавпа побрала монетку, а сама пішла до короля й сказала йому:
- Король, накажи ковалеві зробити сокира, щоб я могла дістати свою цукерку!
- Навіщо, ти, мавпа, турбуєш мене через якусь цукерку. Ось побери монетку й накупи собі цукерок. Мавпа побрала монетку й пішла до королеви.
- Корольова, вели королеві зробити по-моєму, щоб я дістала свою цукерку. А королева, як і коваль, і король, дала їй монетку й відіслала ладь. Мавпа сховала монету й пішла до миші.
- Миша, згризи плаття королеви, щоб королева зробила по-моєму! Миша теж дала їй монетку й веліла йти. Мавпа поклала монету у кишеню й пішла до кішки.
- Кішка, піймай мишу, щоб вона зробила по-моєму! Кішка дала їй монету на цукерки й прогнала. Мавпа поклала монету у кишеню й пішла до собаки.
- Собака, піймай кішку, щоб вона зробила по-моєму! Собака дав їй грошей на цукерки й прогнала. Мавпа побрала монету й пішла до ціпка.
- Ціпок, побий собаку, щоб вона зробила по-моєму! Ціпок дав їй монету й сказала йти. Мавпа побрала монету й пішла до вогню.
- Вогонь, підпали ціпок, вона не прагне робити, як я велю!
- Іди ти ладь! На ось, побери монетку, купи собі цукерок і не приставай до мене!
Мавпа побрала монетку й пішла до води.
- Вода, залий вогонь, він не прагне зробити, як я велю.
- Цього ще не вистачало! Ось побери гроші, купи собі цукерок і зникни з око моїх!
Мавпа побрала монетку й побігла до бика.
- Бик, випий воду, вона не прагне зробити, як я велю!
- На тобі монетку, купи цукерок і не заважай мені пастися! Побрала мавпа монетку й пішла до селянинові.
- Селянин, убий бика, він не прагне зробити по-моєму!
- Дай мені спокій, мавпа. У мене багато роботи, я адже не ледар начебто тебе. Побери гроші на цукерки й іди! Сховавши монетку, обезъяна пішла до Смерті й попросила:
- Смерть, побери селянина, який не прагне вбити бика, який не прагне випити воду, яка не прагне залити вогонь, який не прагне спалити ціпок, який не прагне побити собаку, який не прагне піймати кішку, яка не прагне піймати мишу, яка не прагне гризти плаття королеви, яка не прагне поговорити з королем, який не прагне наказати ковалеві зробити сокира, щоб я зрубала дерево й дістала цукерку, яку я упустила у дупло.
- Почекай, я зараз повернуся, - відповіла їй Смерть і пішла до селянинові.
- Не вбивай мене! - крикнула людей.
- Тоді вбий бика! - сказала Смерть. Селянин побіг з ножем у загін. Бик замукав:
- Не вбивай мене!
- Тоді випий воду! - сказав селянин.
Бик побіг до води, і вона у страху прожурчала:
- Не пий мене!
- Тоді залий вогонь! - наказав бик. Вода кинулася до вогню, а він протрещал:
- Не заливай мене!
- Тоді спали ціпок! - сказала вода. Вогонь кинувся до ціпка, а вона скрипнула:
- Не пали мене!
- Тоді побий собаку! - велів вогонь.
Ціпок накинувся на собаку, а вона заскиглила:
- Не бий мене!
- Тоді піймай кішку, - відповів ціпок. Собака погнався за кішкою, а вона нявкнула:
- Не лови мене!
- Тоді піймай мишу!
Кішка кинулася за мишею, а вона пропищала:
- Не лови мене!
- Тоді гризи плаття королеви, - сказала кішка.
Миша прийнялася гризти плаття королеви, королева побачила й закричала:
- Не гризи моє плаття!
- Тоді поговори з королем, щоб він велів ковалеві зробити сокира для мавпи! - відповіла миша.
Королева поговорила з королем, і король відразу ж велів ковалеві зробити сокира й віддати його мавпі. Коваль корився, зробила велика сокира й віддала його мавпі, яка зрубала дерево й дістала цукерку. А крім цукерки, у неї тепер була купа грошей.