Чаклунка

5-09-2016, 11:49 | Бразабоські казки

Жила колись жінка, яка дуже дружила зі своєю сусідкою. Одного чудового дня послала вона до сусідки сина за вугіллями для вогнища. Коли хлопчик прийшов до сусідки, він побачив, що у неї на вогні коштує величезна каструля з кашею. Він була дуже цікава дитина й сказала собі: - Треба ж! Адже сусідка живе одна, навіщо їй стільки каші? - Він сховався у кущі й причаївся. Через якийсь час сусідка зняла каструлю з вогню, підійшла до бананової пальми, нарвала листів, розклала їх по підлозі своєї кухні й вивалила на них каструлю з кашею. Потім вона вся затряслася й

Розсипалася на шматки. У неї відвалилися руки, ноги, очі, вуха, голова. Та всі ці шматки стали поїдати кашу. Хлопчик страшно злякався й у жаху кинувся бігти, кричачи:

- Мама, допоможи! Я бачив, як рука, нога нашої сусідки відвалилися і ялини кашу!

Чаклунка у один мить знову стала цілою й помчалася за хлопчиком. Коли вона була вже зовсім близько, хлопчик вліз на дерево. Чаклунка крикнула.

- Дерево, униз!

Та дерево стало зменшуватися. Коли чаклунка вже майже дотягувалася до хлопчика, він крикнув:

- Дерево, нагору!

Та дерево знову стало рости, рости... Так вони й перекрикувалися: "Дерево, нагору!" - "Дерево, униз!" Коли чаклунка зрозуміла, що нічого у неї не виходить, вона покликала на допомогу жабу. Величезна жаба обхопила дерево щосили й сказала:

- Як жаба, товстим ставай, до землі хлопчиська ти наблизь! Дерево почало ставати товстіше й нижче. Коли хлопчик побачив, що ось-ось виявиться на землі, він крикнув:

- Дерево, нагору!

Та дерево стало худнути й рости. Чаклунка покликала змію. Змія приползла, оповилася навколо дерева й сказала:

- Як змійка, тонким ставай, до землі ближче ти нагнися! Дерево стало тоненьким і гнулося під вагою хлопчика до землі. Він знову крикнув:

- Дерево, нагору!

Так і йшло, дерево те товстіло, то худнуло. Чаклунка покликала ящірку. Ящірка провела хвостом по дереву й сказала:

- Дерево, дерево, валися, спускай хлопчиська вниз! Та там, де ящірка провела хвостом, на дереві з'явився надріз, який ставав усе глибше. Дерево вже ледве не падало, коли мати хлопчика почула шум і лементи й разом із сусідами побігла подивитися, що відбувається.

Коли вони прибігли й зрозуміли, що там діється, вони вбили ціпком жабу, змію і ящірку.

Чаклунка втекла, і у тих краях її більше ніхто не бачив.

Зараз ви читаєте казку Чаклунка