У Баири не було стріл. Для того щоб їх добути, він зняв луб з дерева й сплів з нього більшу змію. Потім вліз у луб'яну шкіру й поплив під водою до заводі, над якою стояла малока іншого племені. Жінки, що перебували на березі, побачили більшу змію, закричали й сталі кликати чоловіків. Чоловіка прийшли й принесли із собою луки й багато стріл. Та вони закидали більшу змію стрілами. Коли вся луб'яна шкіра була покрита стрілами, а у руках у чоловіків залишилися тільки порожні луки, Баира пірнув у глибину й поплив додому. Випливши на берег, він вийшов зі шкіри великої змії, висмикнув з неї всі стріли й поклав їх просушитися на сонце. Його друг побачив стріли, що сушилися на сонце, і запитав Баиру, де він їх дістав.
Баира не праг розповідати, як йому вдалося добути стріли. Друг наполягав. Баира сказав, що це дуже небезпечно. Друг обіцяв, що нікому не розповість.
Баира сказав йому, що треба сплести з лубу більшу змію й плисти до заводі, де живе інше плем'я. Друг так і зробив. Вліз у луб'яну шкіру й пустився вплав. Жінки, побачивши змієві, закричали й покликали чоловіків. Чоловіка прибігли з луками й стрілами. Чоловіків було багато. Вони закидали змію стрілами, сказавши: "Та пішла, але ця не піде, ні". Одна зі стріл потрапила у голову другові Баири й убила його. Тоді лучники витяглися змію на берег, розрізали шкіру й побачили друга Баири. Вони розрубили його тіло на шматки й запалили вогонь під ґратами, щоб присмажити його м'ясо.
Баира, бачачи, що друг не вертається, відправився по суші до малоке
Іншого племені. Підійшов і попросив дозволу наблизитися. Йому дозволили.
Баира запитав:
- Що ви жарите?
- Більшу змію. Той раз інша припливала. Ми стріляли, стріляли, але вона пішла. Тепер ми жаримо цю.
Баира попросив у них мозок, печінка, серце й кілька кісточок від черепа змії. Вони дали. Баира зробив маленький кошик, поклав у неї усе це й пішов додому. Там він дунув на серце, мозок, печінку й кісточки від черепа свого друга. Та шматочки м'яса й кісточки прийнялися стогнати: Про- Про! Про - Про! Про - Про! Та відразу ж став виростати друг Баири: спочатку голова, потім плечі - і так до пояса. Але він не говорив і не рухався.
Тоді Баира розсердився й розкидав по лісу кісточки й шматочки м'яса, які перетворилися у птахів - гокко, агами й інших, а також у звірів - агути й оленів.