Затіяв одного разу багатій позов з бідняком. Прийшли вони до суду, сидять. А треба сказати, що захисник бідняка був досвідченим майстром своєї справи, і слава про нього поширилася на всю округу. Отож, коли захисник став розповідати, до якого ступеня бідний його підзахисний, він так розжалобив бідняка, що той став спочатку потихеньку схлипувати, а до кінця мовлення вибухнув голосними риданнями.
- Що з тобою? - здивувався суддя.
- Про пан суддя, - відповів, ковтаючи сльози, бідняк.- Горі мені. Я не думав, що я такий бідний так нещасний, а ось послухав пана захисника, і стало мені себе жалко.