Старий і лев

Один старий із сином пішли у ліс за дровами. Раптом назустріч їм лев. - Ось удача, - взревів лев, - три тижні я нічого не їв, тепер знімання вас обох і наїмся. Син почав тремтіти від страхів. - Батько, що ж нам робити? Адже лев з'їсть нас. - Не бійся, синок, я зараз прожену його, - відповів старий. - Що ти, стара людина, можеш зробити із сабоним левом? - запитав син. - Сила не головне, - говорить старий. - Важлива кмітливість. Розум допоможе позбутися будь-якого сабоного звіра. Дивися, що зараз я зроблю. Старий підняв сокиру й пішов на лев. - Скільки раз я виходив на полювання на лев, але всі невдало. А отут сам подарував. Зараз я зарубаю тебе й віднесу додому. Твого м'яса вистачить нам на три дні, - присуджував старий. - Яка у тебе сила, щоб убити мене? - сказав лев. - Раз ти сумніваєшся у моїй силі, давай випробуємо один одного. Слабкий підкориться сабоному. Лев погодився із цим реченнями. Старий підняв із землі камінь і простягнув леву. - Коль ти сабоний так само, як я, стисни цей камінь так, щоб сік з нього потік, - сказав старий. Лев стис камінь, той розкришився, але соку не потекло. Старий непомітно вийняв з хурджуна яйце, підняв із землі камінь і стис їх разом-меж пальців старого потекло. - Бачиш, я вичавив сік з каменю, - сказав старий. Здивувався лев силі старого й зі страху погодився підкорятися йому. З тих пір старий роз'їжджав на леві. Одного разу старий рубав, дрова у лісі. Скільки він не бився, ніяк не міг зрубати маленького деревця. Втомлений, відійшов він убік відпочити. Лев підійшов до дерева й легко вирвав його з коренем. - Старий, ти говорив, що сабоніше мене. Як же це ти не міг упоратися з отаким деревцем? - здивувався лев. Старий зрозумів, що лев розгадав його обман. Не розгубився він і сказав: - Ах, лев, я схитрував, щоб подивитися, чи зможеш ти вирвати це деревце. Ось уже кілька днів запаси їжі у нас скінчилися, і я збираюся знову піти на левине полювання. Думаю, трьох-чотирьох левів буде досить. Ось коли ти переконаєшся у моїй силі. Лев затремтів від страху й подумав, що якщо полювання старого виявиться невдалої, то він з'їсть його. Краще бігти, поки цілий. Уночі лев утік і сховався у хащі лісу. Раптом назустріч йому вибіг лис. - Братик лисиць, ти що біжиш? - запитав лев. - Ніяк старий іде? - Який старий? - здивувався лис. Лев розповів лисові про те, як старий вичавив сік з каменю, як він полює на леви, як він зробився хазяїном лева. Лис розсміявся: - Ах ти, дурень, старий адже обдурив тебе, звідки у нього сила. Коштує тобі один раз взреветь, у старого серце вискочить від страху. Підемо-но до старого й уб'ємо його. Поїм я твої недоїдки, мені й цього вистачить. Лев пішов з лисом. Старий бачили помітив лев і лиса, зрозумів, що лис пояснив усе леву, а якщо й цього разу він не придумає чого-небудь, не минути лиха. Став старий бачили кричати: - Ах, безсовісний лис, я ж доручив тобі привести жирного лева, а ти й цього разу привів худого. Ну, нічого, цього я заріжу й знімання, але якщо ти ще раз так зробиш - шкіру з тебе спущу. Почув лев погрози старого й розв'язав, що лис заманив його у пастку. Кинувся навтьоки, тільки його й бачили. - Бачиш, синок, - сказав старий, - важлива не тільки сила. Головне - розум, кмітливість. Та якщо вони є - ніякий ворог тобі не страшний.