Киира знайшли у ріці. Та знайшов його Иул.
Иул зі своїм племенем полював на березі. Раптом з неба у ріку впали більший гарбуз, спис і звіриний шкіра. Гарбуз був дуже більший, більше людину. Иул сказав своїм людям:
- Принесіть мені гарбуз.
Але усе злякалися, тому що гарбуз був дуже вуж більша. Один Иул не злякався. Він витягся гарбуз, спис і шкіру на берег. Побачивши це, усі люди у страхеразбежались, і він залишився біля гарбуза один. Иул надрізав гарбуз, і вона розкололася навпіл. Спочатку з неї посипалися насіннячка, а потім вийшов Киир.
Иул віддав йому спис і шкіру й сказав:
- Підемо із мною у село.
Але Киир відмовився. Иул пішов один.
Залишився Киир у лісі. Він чаклував і полював. Своїм чарівним списом він простромлював серця слонам і носорогам. Він був могутній чаклун і мисливець. Незабаром люди прийшли до Кииру й почали його просити:
- Підемо з нами у село! Ми дамо тобі дівчину. Спочатку Киир не погоджувався. Але люди так гаряче просили, що під кінець він погодився. У селі Кииру дали дружину, і вона народила йому безліч дітей. Тепер у Киира більша сім'я. Та всі його діти - нуери.