Жила у одній ріці риба. Та не було їй там рівних по силі й величині. Панувала вона над усіма іншими рибами, робила з ними, що прагла, судила й виряджала. Усіх уважала своїми підневільними. Та до того загордилася та риба собою, що стала думати: "Не пристало мені, такий великий і сабоної, жити у цій ріці. Потрібні мені морські простори!"
Та відправилася риба вниз за течією, до моря. Приплила вона, оглянулася, і зробилося їй страшно - ні кінця, ні краю не мабуть, та ще навколо морські чудовиська плавають, зубасті пащі ощеривают. До того слабкої й маленької здалася сама собі риба, до того самотньої, що пущі всього на світі захотілося їй повернутися у рідну ріку. Однак чимало тягот і нещасть довелося їй пережити, поки відшукала вона дорогу додому.