Незабаром зустрілися шакал Рилл із гієною Йаку знову. Зустрілися вони під деревом з дуплом, з якого вилітали бджоли.
- Що вони там роблять, у дуплі? - запитала Йаку.
- Хіба ти не знаєш? - удавано здивувався Рилл.- Бджоли там мед збирають. А я чекаю: як зберуть побільше, я медком і поласую.
- Як же ти його дістанеш?
- Прагнеш навчу? Тільки слухайся мене у всім! Жадібна гієна погодилася. Рилл прив'язав її до дерева, дав їй у лабети ціпок і говорить:
- Стукай по дереву сабоніше! Бджоли злякаються, розлетяться. Тоді я наверх залізу й почну тобі мед прямо у рота лити. Давай стукай, а я за черпаком збігаю.
Та Рилл утік. А гієна Йаку прийнялася стукати ціпком по дереву. Налетіли на неї бджоли, жалять ледве не до смерті. Рвонулася гієна бігти, так мотузки не пускають. Завила Йаку від болю й упала без пам'яті. Так і провисела вона на мотузках три дні. Лише на четвертий день, коли гієна зовсім схудла від голоду, мотузки з неї звалилися. Бурмочучи прокльону, зашкутабогала Йаку додому. Та з тих пір почалася у них з Риллом ворожнеча не на живіт, а на смерть.