Одного разу звірі зібралися на Велику раду й спільно ухвалили, що відтепер не будуть пожирати один одного, а будуть жити у світі й дружбі. Лева вони обрали своїм владикою. Потім виробили закони й визначили покарання тим, хто порушить ці закони.
Лев улаштував свою резиденцію у великому лісі, де жив у оточенні найближчих своїх придворних - Шакала, Кабана, Лиси, Зайчихи, Осла, Курки й Корови. У кожного з них були свої обов'язки: Кабан служив Леву циновкою, Шакал - ковдрою. Зайчиха - подушкою, Курка несла яйця. Лис носив воду, Осел - дрова, а Корова давала молоко.
Жили звірі у світі й спокої. Та хижаки й травоїдні пліч-о-пліч паслися на зелених лугах. Вічно тривало б їх благоденство, якби не Шакал, радник Леву. Він-Те всі й порушив. Йому одному, підступному й злобивому, не довелися по серцю нові порядки. Спогад про колишні часи, коли у нього вдосталь було й свіже м'ясо, і тепла кров, роз'ятрювали йому душу. Та тільки страх перед Левом і його гострими пазурами втримував Шакала до пори до часу. Але зрештою він вирішився вдатися до хитрості й почав таємно підбурювати придворних до неслухняності. А що із цього вийшло, ви довідаєтеся далі.