Прийшла раз свиня до слона й запитує:
- Скажи, що треба є, щоб стати таким величезним, як ти?
- ПРО, це секрет, - відповів слон добродушно. - Втім, добре. Якщо прагнеш, я дістану тобі цей чарівний засіб.
Він зник у хащі й незабаром приніс звідкись листи гбаньиги. Звичайно, він не сказав свині, де нарвав їх.
- Щодня я буду давати тобі небагато таких листів, і зрештою ти станеш такою ж великий, як я, - сказав слон.
З тих пір свиня щодня приходила до слона, одержувала у нього кілька чарівних листів і пожирала їх. Через якийсь час вона дійсно почала рости й робитися схожої на слона. Вона розтовстіла, рило у неї витягнулося, з'явилися невеликі ікла, очі й вуха теж стали нагадувати слоновьи.
"Усе у порядку! - подумала свиня. - Скоро я зроблюся такий же, як слон. Але я не буду безглуздо валандатися по світлі! Я всім покаджу, що значить бути більшим звіром!" Вона задирала ніс і перестала пізнавати знайомих. Одного разу надвечір свиня пішла у ліс накопати собі на вечерю деякого корінь. Вона поводилася так, начебто й насправді була вже більшим і могутнім звіром: голосно тупотіла, фиркала й чавкала, так що багато обходили це місце. Саме у цей час повз проходив слон. Почув дивний шум, він зупинився й запитав здивовано:
- Агов, хто там у хащі?
- Той, хто тут є, більше самого слона, - прохрюкала у відповідь свиня.
- Ого! - викликнув слон. - Я зроду не бачив звіра більше мене. Треба хоч глянути на нього.
Він ступнув через кущі й побачив маленьку виродливу свиню, яка длубалася у бруді.
- Так-Так, - промовив слон. - Ось ти, виявляється, яка! Я допомагаю тобі рости, а ти... Коштувало додати тобі небагато у вазі, як ти почала удавати із себе великого звіра й навіть запевняєш, що стала крупніше мене! За це я більше не дам тобі чарівних листів, і ти на усе життя залишишся такий, як тепер.
Так він і зробив.
Ось чому рило у свині витягнуте, а коли вона їсть, то тупцює на місці, як слон.