Жила-Була у одному селі сім'я: батько, мати й син. Батько був бідний кравець, заробляв він так мало, що його сім'я часто голодувала.
На довершення всього занедужала у кравця дружина й надовго злягла у постіль.
Але у кравця не було грошей, і він не міг викликати до хворий лікаря, так що їй ставало усе гірше. Плачуть нещасні чоловік і син, дивлячись на вмираючу, нема чим їм їй допомогти.
Раптом одного разу відкривається двері, входить старий єврей.
- Хто у вас отут хворий? - запитує. - Покажіть мені хвору, я її вилечу.
- У мене нема чим вам заплатити, - смутно відповів кравець.
- Я повірю вам у борг, - сказав старий.
- Немає у мене надії дістати грошей, - заперечив бідний кравець.
Але старий підійшов до хворої, вислухав її, виписав ліків, поклав на стіл гроші на ліки й зник. Більше вони його ніколи не бачили. Жінка прийняла ліки й відразу ж видужала. У ту ж ніч її син, коли лягав спати, ненавмисно зачепив пекти й обрушив кілька цегл. У дірі лежав великий мішок із золотими монетами.
З тих пір зажила сім'я кравця багато. Їм було невтямки, що той же самий старий, який приніс зцілення господарці будинку, відкрив їм скарб із золотими монетами й що це був Ілля-Пророк.