У одного рабина була єдина дочка Хана. Була вона й гарна, і розумна, і, усім напрочуд, добре знала Тору, і читала напам'ять молитви. Багато розумні, благочестиві й утворені юнаки домагалися її руки, але рабин ніяк не міг вибрати своєї дочки гідного нареченого. Одного разу рабинові, раввинше й дочки їх Ханові приснився батько рабина, реб Нахман, і сказав, що дівчина повинна вийти заміж за хлопця, який працює на сусідньому млині, а кличуть його Шмулик. Рабин відправився на млин і запитав працівника Шмулика. Вийшов до нього обірваний і тупий на вид здоровань. Рабин був збентежений, але Усе-таки спробував заговорити з ним, однак хлопець виявився надзвичайно бестолковим. запитує рабин, чи вчився, мов, ти чому-небудь, а той і грамоти майже не знає й навіть молитися не вміє. Усе-таки, виконуючи волю батька, рабин розв'язав побрати із собою й Шмулика. Запропонував нареченому пристойне плаття, той відмовився зняти свої дрантя. Робити нема чого. Сіл рабин у підводу, посадив поруч із собою нареченого, і поїхали вони до нареченої. Побачивши такого нареченого, наречена зомліла, рідні й знайомі розридалися, а наречений коштує й посміхається. Стали готуватися до весілля. Рабин зітхає, раввинша тужить, наречена не перестаючи плаче. Раптом відкривається двері й входить пастух з довгим ціпком у руках і запитує:
- Де наречений? Ми з ним товариші - у одного хазяїна працювали. Побачивши нареченого, він став його обіймати й цілувати. Наречена й рідні, як побачили, який друг у нареченого, ще більше засмутилися. Стали просити пастуха, щоб той, принаймні, умовив Шмулика зняти робочий одяг і надягти чисту.
- Зараз, - говорить пастух і просить принести шовковий одяг і штраймл. Подали дороге плаття. Наречений переодягся, і отут відбулося чудо. Зі зміною одягу перемінився й Шмулик. Він увесь засяявся. Особа стала осмисленою, погляд розумним, і він почав так мудро й глибоко тлумачити Тору, що навіть рабин не усе розумів. Усе стояли зачаровані, уражені величчю мудрості нареченого. Наречена була у нестямі від радості й коштуючи шепотіла вдячні молитви.
Тільки отут зрозумів рабин, що у нього зять не проста людина, а нистар, один із тридцяти шести таємних праведників.
Весілля було дуже врочистим. Гості їли, пили й раділи щастю нареченого й нареченої.