У часи давні один молодий селянин, кликали його Масао, полюбив дочку рибалки - красуню о-таке. Про-таке теж полюбила Масао. День і ніч думали вони друг про друга. Зустрівши раз дівчину, Масао сказав:
- Завтра я пошлю до твого батька сватів з подарунками... Задоволена про-таке побігла додому. Але будинку її очікувало горі. У гостях у батька сидів старий багатий крамар і говорив:
- Ти, звичайно, пам'ятаєш, що повинен мені сто ре х? Рибалка поклонився крамареві й сказав:
- Хто забуває про свої борги, той придатний тільки на корм рибам.
- У такому випадку поверни мені через день увесь свій борг. Якщо не повернеш, я посаджу тебе у у'язницю.
Заблагав бідний рибалка:
- Не губи мене, пошкодуй хоча б дочка мою!.. Тоді крамар сказав:
- Добре. Я пощаджу тебе, але тільки при одному умові: через день про-таке повинна стати моєю дружиною.
Так сказавши, старий піднявся й пішов.
Ранком, коли свати Масао прийшли з подарунками до батька про-таке, вони довідалися, що завтра дівчина стане дружиною старого-крамаря. Свати поспішили до Масао й повідали йому сумну звістку.
Довідався про цей Масао й побіг до рибалки. Він побачив батька славної про-таке, розпластався перед ним на землі й став благати:
- Я люблю твою дочку більше життя. Віддай мені її у дружин, і клянуся тобі, що за усе своє життя вона не проллє ні однієї сльози.
Зітхнув рибалка й сказав:
- Хіба у тебе є сто ре? Хіба ти можеш віддати мій борг крамареві? Хіба ти можеш урятувати мене від у'язниці? Нічого не поробиш, прийде моєї дочки покинути післязавтра мій бідний будинок.
Викликнув у прикрості Масао:
- Легше мені осліпнути, чим бачити про-таке дружиною виродливого й жадібного старого!
Та у той же день він покинув рідне село, щоб поселитися у сусідній провінції.
Багато годин пройшов Масао без відпочинку, і ніч застала його у лісі. Молодий селянин вибрав велике дупло, заліг у нього й задрімав. Опівночі Масао прокинувся від сабоного шуму. Він визирнув з дупла й побачив демона, що летить, ллюдожера з ящиком на спині. Демон опустився у сусіднього дуба, зірвав з ящика кришку й витягся звідти ушанованого старця. Злобливо виття, демон схопив старого, прив'язав його приміцно до дуба, позіхнув і сказав:
- Прагну спати. На зорі прокинуся й знімання тебе!..
Демон позіхнув ще раз, потім поклав поруч із собою меч і відразу ж захріп.
Масао бачив зі свого дупла, як прив'язаний до дерева старець намагався розірвати мотузки. Але демон прив'язав його так міцно, що всі старання людини виявилися даремними.
Тоді Масао виліз із дупла, підповз безшумно до старця й перерізував мотузки, якими той був зв'язаний. Не втрачаючи секунди, звільнена людина підбігла до демона, схопив меч і простромив їм спляче чудовисько. Після цього він поклонився Масао у пояс і промовив:
- Шляхетна людина, ти врятував мені життя, і я прагну нагородити тебе.
Із цими словами старий витягся через пояс мертвого демона віяло й почало обмахуватися ім. Та про чудо! Старець почав молодіти. Не пройшло й хвилини, як перед Масао стояв сабоний чоловік.
- ПРО, Масао! - сказала людей.- Демон украв у мене це віяло молодості. Тепер я дарую його тобі. Знай, що старій людині варто обмахнутися цим віялом п'ять раз - і він стане вдвічі молодше.
Та людина зникла на очах здивованого Масао.
Молодий селянин подивився на чарівне віяло й подумав: "У нашому селі майже у кожному будинку живуть немічні старі. Нехай же це віяло принесе їм щастя".
Опівдні він підійшов до свого села й відразу ж помітив у будинку крамаря багато ошатних людей.
- Що тут відбувається? - запитав Масао. Хтось відповів йому:
- Сьогодні старий крамар одружиться на красуні о-таке. Він вибачив її батькові борг і подарував йому п'ять перлин. Підемо з нами на весілля. Коли Масао переступив поріг будинку крамаря, усі гості були вже у зборі й чекали наречену.
Масао сіл неподалік від крамаря й теж став чекати о-таке.
Незабаром пролунали радісні вигуки: це несли у паланкіні наречену.
Сумна про-таке села, як покладається, напроти нареченого й відразу ж побачила Масао. Крамар помітив, що наречена дивиться на Масао, розсердився й сказав молодому селянинові:
- Зараз же йди звідси! Я тебе не кликав на своє весілля! Масао піднявся й сказав:
- Для щастя про-таке мені не жалко нічого. Ось тобі віяло молодості, обмахнися їм п'ять раз, і ти станеш удвічі молодше.
Крамар вирвав з рук Масао віяло й почало обмахуватися. Відразу ж з особи його зникли глибокі зморшки, сиві волосся знову стали чорними, спина розпрямилася, у очах з'явився блиск. Коли він змахнув віялом у п'ятий раз, те перетворився зі старезного старого у міцного сорокалітнього чоловіка.
- А тепер поверни мені віяло, і я піду, - сказав Масао.- Адже у нашому селі так багато старців. Сьогодні ж усі вони будуть знову молодими. Але крамар відіпхнув Масао й закричав:
- Я не прагну залишатися сорокалітнім! Я прагну бути таким же молодим, як і ти!
Із цими словами він змахнув віялом у шостий раз.
Та отут усі гості побачили, що наречений миттєво перетворився у дитину. Дитина борсалася у святкових одягах крамаря й волав на весь будинок. Гості не могли стриматися від сміху.
- Ну й наречений! Усі добре, тільки йому потрібна не дружина, а нянька! Масао ж не став глузувати із крамаря. Він підійшов до батька про-таке, простягнув йому віяло й сказало:
- Ось мій весільний подарунок. Хіба молодість коштує менше, чим п'ять перлин?
Та отут усі старі, які були на весіллі, закричали:
- Немає нічого на світі дорожче молодості!
Батько про-таке прийняв від Масао весільний подарунок, і на інший же день було відсвятковано весілля Масао й о-таке. На весілля
Було запрошено усе село. Не прийшов тільки крамар. Та і як він міг з'явитися на свято, якщо ще не вмів ходити й лежав, запеленутий, у себе будинку?
Про-таке й Масао прожили довге молоде життя. Від дня весілля про-таке ніхто у їхнім селі не знав старості, усі були молоді й здорові.