Верх ощадливості

Жив на світі один скнара. Так і не сходило у нього з мови: «Треба берегти добро. Треба зберігати добро, на тому господарство коштує». Якось раз надвечір прийшов до ощадливого один приятель подивитися, як він господарює. У будинку було темне, хоч ока виколи. «Це він, видне, на масло для лампи скупиться», - подумав гість, увійшов у будинок навпомацки й побачив, що ощадливий сидить на циновці посередині кімнати голим-голешенек. Приятель здивувався: — Ти чому сидиш нагишом? - Одяг ціліше буде. Навіщо даремно її зношувати у себе-те будинку? - Так-Те воно так. Але ж надворі пізня осінь, чи довго простигти! - А мені не холодно! Я потім обливаюся. - Від чого ж це? - Подивися нагору, - говорить ощадливий. Глянув гість наверх і побачив, що у ощадливого над головою висить на тонкому шнурку величезний кругляк. - Я усе думаю: «Зараз упаде! Зараз мені на голову звалиться». Від страху мене раз у раз у жар кидає. « Насправді, спритно придумав!» — розв'язав про себе приятель. Став він слухати оповідання ощадливого про те, як у нього кожна річ три строки служить, а сам із трепетом у душі поглядає туди, де камінь висить. Нарешті попрощався гість і вийшов, але у темряві ніяк не міг відшукати своє взуття, яке залишив у входу у будинок. - Посвіти мені, - попросив він.- Сандалії свої не розшукаю. Ощадливий вийшов з кухні з поліном у руці так як вистачить приятеля по голові: трах! - Ай, що ти робиш? З очей іскри снопом посипалися! - заволав гість. - Ось і шукай скоріше своє взуття. А недавно ввечері я сам собі під оком такий ліхтар засвітив, що всю дорогу бігцем біг. Просто як удень було видне. Почувши це, приятель поспішив піти, як був, разутим. Настав Новий рік. «Постій же, я провчу тебе, - подумав приятель.- Посміюся над тобою, скупердяй!» У перший день Нового року з'явився він до ощадливого з поздоровленням і приніс йому, за звичаєм, подарунок. - Поздоровляю, бажаю щастя. Прагну тебе порадувати. У Новому році вирішився я жити, випливаючи твоєму мудрому прикладу. Та першою справою подумав: навіщо витрачатися на дорогі подарунки? Навіщо смітити грішми? Приніс я тобі цю довгу соломинку. Зроби собі з неї трубку. На інший ранок ощадливий з'явився до свого приятеля віддати борг дяки. Після звичайних вітань дістав він зі своєї пазухи усе ту ж соломинку. Тільки тепер вона стала наполовину коротше. - Ось тобі до Нового року дорогоцінне зілля. Усякий знає: солома — перший засіб від ломоти у ногах. Подав соломинку ощадливий і пішов, а приятель його так і залишився сидіти з відкритим ротом.