Якось раз за старих часів відправився один князь на соколине полювання. Несли його по горах у паланкіні.
Раптом пролетів повз яструб і упустив свій кал на дах паланкіна.
- Перемінити князеві паланкін! - громовим голосом крикнув старший керай.
- Перемінити паланкін князя, подати змінний паланкін! - закричали слуги один іншому.
Пересадили князя у новий паланкін й рушили далі.
Тільки раптом летить по небу інший яструб. Висунув, як на гріх, князь свою руку з паланкіна, і впав кал на край одягу.
- Перемінити князеві одяг! - наказав старший керай.
- Перемінити одяг князя, подати змінний одяг! - кричить один слуга іншому.
Переодягли князя у нові одяги і їдуть далі.
А отут виставив князь ногу з паланкіна. Та упустив пролітний яструб йому кал на сандалію.
- Перемінити сандалії князеві! - загримів старший керай.
- Запасні сандалії, подати запасні сандалії! - кричать слуги.
Перевзули князя, їдуть далі. Захотілося князеві подивитися, яка погода. Висунув він голову з паланкіна й подивився на небо, і впав яструбиний кал йому прямо на чоло.
- Перемінити голову князеві! Скоріше! - закричав старший керай.
- Запасну голову, подати запасну голову князя, - пробігло по рядах.
Принесли кошик із запасною головою й жваво перемінили князеві голову. Та знову чинно й важливо поїхав він далі.