Вазуза й Волга

Волга з Вазузой довго сперечалися, хто з них розумніше, сабоніше й гідніше більшої пошани. Сперечалися, сперечалися, один одного не переспорили й вирішилися ось на яку справу. «Давай разом ляжемо спати, а хто колись устане й скоріше прийде до моря Хвалинському, та з нас і розумніше, і сабоніше, і пошані гідніше». Лягла Волга спати, лягла й Вазуза. Так уночі встала Вазуза потихеньку, утекла від Волги, вибрала собі дорогу й прямее й ближче, і потекла. Прокинувшись, Волга пішла ні тихо, ні скоро, а як випливає; у Зубцове наздогнала Вазузу, так так грізно, що Вазуза злякалася, назвалася меньшою сестрою й просила Волгу прийняти її до себе на руки й знести у море Хвалинское. А Усе-таки Вазуза навесні раніше прокидається й будить Волгу від зимового сну.