Жив-Був пан; вийшов од нажди на базар і купив собі канарку за п'ятдесят рублів. Трапилося бути при цьому мужикові; прийшов мужик додому й говорить своїй бабі: « чи Знаєш що, дружина?» — «А що?» — «Ходив я сьогодні на базар; там був і пан, і купив він собі малу пташинку — п'ятдесят рублів заплатив. Дай-но я понесу до нього свого гусака: не чи купить?» — «Понеси!»
Ось побрав мужик гусака й поніс до пана. Приносить: «Купи, пана, гусака».- «А що коштує?» — запитав пана. «Сто рублів».- «Ах ти, дурень!» — «Так коли ти за малу пташинку не пошкодував п'ятдесяти, так за цю й сотня дешево!» Пан розсердився, прибив мужика й відібрав у нього гусака даром. «Ну, добре, - сказав мужик, - попомнишь ти цього гусака!» Відвертав додому, спорядився теслею, побрав у руки пилку й сокира й знову пішла; іде повз панський будинок і кричить: «Кому теплі сіни працювати?» Пан почув, кличе його до себе: «Так чи зумієш ти зробити?» — «Тому не зробити; ось отут неподалечку росте теплий ліс: коли з того лісу так вибудувати сіни, те й узимку топити не треба».- «Ах, братик, - сказав пан, - покажи мені цей ліс скоріше».- «Прошу, покаджу».
Поїхали вони вдвох у ліс. У лісі мужик зрубав величезну сосну й став її платати на дві половини; розколов дерево з одного кінця й ну клин убивати, а пан дивився, дивився так спроста й поклав руку у щілину. Тільки він це зробив, як мужик витягся клин назад і приміцно защемив йому руку. Потім побрав ремінний батіг і почав його дути так присуджувати: «Не бий мужика, не бери гусака! Не бий мужика, не бери гусака!» Уже він його дул, дул! Досхочу натішився й сказав: «Ну, пан, бив я тебе раз, приб'ю й у іншій, коли не віддаси гусака так сотню рублів на додачу».
Сказав і пішов, а пан так і пробув до вечора: будинку-те пізно кинулися його, так поки знайшли так з лещат визволили — часу й многонько пішло!
Ось пан занедужав, лежить на постелі так охає; а мужик нарвав трав, квітів, обтикався ними колом, обрядився дохтуром і знову йде повз панський двір і кричить: «Кого полікувати?» Пан почув, кличе його: «Ти що за людей?» — «Я дохтур; усяку хворобу знімаю».- «Ах, братик, будь ласка, вилікуй мене!» — «Тому не вилікувати? Накажи перетопити лазню». Негайно витопили лазню. «Ну, — говорить мужик панові, - підемо лікуватися; тільки нікого не бери із собою у лазню, бійся лихого ока!» Пішли вони вдвох у лазню; пан роздягнувся. «А що, пан, - запитує дохтур, - чи стерпиш, коли у цьому жарі почну тебе маззю бруднити?» — « Ні, не стерпіти мені!» — говорить пан. « Як же бути? Не велиш зв'язати тебе?» — «Мабуть, зв'яжи». Мужик зв'язав його бечевою, побрав нагайку й давай валяти на обидві кірки. Уже він валяв-валяв, а сам присуджував: «Не бий мужика, не бери гусака! Не бий мужика, не бери гусака!» Після, ідучи, сказав: «Ну, пан, бив я тебе два рази; приб'ю й у третій, коли не віддаси гусака так двох сотень рублів на додачу».
Пан ледве живий з лазні виліз, не захотів очікувати третього разу й відіслав мужикові й гусака й двісті рублів.