Була лиса. Прийшла до дрозда й говорить: «Ти на лазні посидь, а я попарюся у лазні. Тільки як собаки побежат — мені скажи ти!» А він почав вабити, свистати: «Собаки, собаки!» Вона говорить: «Дрізд, дрізд, ніяк, ти собак вабиш?» А він говорить: « Ні, - говорить, - я так своє горе розлучаю». Він знову: «Собаки, собаки!» Вона знову: «Дрізд, дрізд, ніяк, ти собак вабиш?» Дрізд говорить: « Ні, я так своє горе розлучаю». Він знову: «Собаки, собаки!» Собаки й удалися. Вона тільки прагла сказати: «Дрізд, дрізд, ніяк, ти собак вабиш?» А собаки у лазню — вона з лазні геть, собаки за нею...
Хто за ногу, хто за голову — так і розірвали всю.