Жив-Був пан у місті; приїхав до нього із села староста. «Це ти, Васабо Петров?» — запитує пан. «Я, панотець-пан!» — «Не чи привіз ти від матінки листа?» — «Листика ні, тільки одна грамотка». - «Що ж у ній прописане?» — « Так, бач, прогнівали добродії бога, ваш перочинний ножичок зламали». - « Як же ви його зламали?» — «З вашого інохідця шкіру знімали; ножичок-те малий, я його й зламав». - «Так хіба мій кінь помер?» — « Ні, здох». - « Як же він издох?» — «Не він наперед здох, а ваша матінка, панотець-пан!» — «Ужли й матінка померла?» — «Так як у Фомки клуня горіла, вона у ті пори сиділа у кам'яному будинку у верхньому поверху, а кватирка підлоги була: іскорка їй на ногу скакнула, бариня впала, так ногу-те й звихнула». - «А ти, дурень, чого не підтримав?» — « Панотець-Пан!
Вона хлібом-зіллю відгодована. У яке місце впаде, мене вб'є!» — «Ти б таковской і був! Тому ж у Фомки клуня загорілася?» — «Не він наперед загорівся, а ваша нова стайня». - «Що від неї осталося?» — «Три стовпи воротних так з вороного коня подуздочек». - « Як же вона загорелася?» — «Так не вона, панотець-пан, загорелася, а ваш новий млин». - « Як, і новий млин згорів?» — « Так, панотець-пан, згоріла! Прогнівали ми добродії бога». - «Що ж від неї залишилося?» — «Вода так камінь залишилися: камінь-те начетверо розірвало, а усе вцілів; так у димному віконці кішка сиділа, так у їй ока лопнули, а сама як є живаючи!» — « Як же новий млин загорелася?» — «Не вона, панотець-пан, наперед загорілася, а ваша комора». - « Як — і комора?» — « Так, згоріла, панотець-пан! Прогнівали ми добродії бога». - «Що ж від неї залишилося?» — «Чотирнадцять пляшок залишилося; я у всіх горлечка пообломал так куштував; у інший кисло, у інший гірко, а у інший і пити не можна». - «Ти, дурень, п'яний!» — « Панотець-Пан! Адже трошки покуштував».
«Ти старостою називаєшся, а зібрав чи із селян гроші?» — «Зібрав, панотець-пан, зібрав». - «З кого скільки?» — «З Фомки гріш, з Еремки гріш, а з Варфоломейка одна копійка». - «А що ж з нього мало?» — «Він вдовий, половину тягла платить». - «Де ж гроші?» — «Так ішов я, панотець-пан, по вулиці; коштує новий шинок, я на гріш випив так трикопієчним калачиком закусив». - «Ти, дурень, пропил!» — « Ні, панотець, і пропив і проїв». - «А зібрав чи із селян борошно?» — «Зібрав, зібрав, панотець-пан!» — «Куди ж ти її запроторював?» — «Вам так свиням п'ятдесят чвертей; чорному псові так твоєму рідному батькові сорок чвертей; суку Галяме так матері Уляні тридцять чвертей; качкам так курям, сестрам твоїм дурним, двадцять чвертей». - «Що ти, дурень, лаєшся?» — « Панотець-Пан, прислів'я така!» — « чи Був ти на ринку?» — «Був, панотець-пан, був». - « чи Великий торг?» — «Я с їм не мірявся». - « чи Сабоний він?» — «Я с їм не боровся». - «Почім там борошно?» — « По лантухах так по мішках». - «Ти, говорять, Фомку женив?» — «Женив, панотець-пан, женив». - «А багата наречена?» — «Багата, панотець-пан, дуже багата!» — «Що багатства?» — «Чепчик із клиньем, так ковпак з рукавами, чугунна коробка, залізний замок». - «Багата, багата! А з божества що у їй є?» — «Картина у особах, друга у ганчірках...»