Чоловік із дружиною року чотири Жив, двох дітей нажив. Ну до того дружина зла була, щодня чоловіка била. Думав-Думав чоловік: «Ось правда прислів'я: одружитися не напасти, так як би одруженому не пропасти!» Думав-Думав: «Дай я її утоплю у річці, у Антошкиной. Крути». Ось він говорить: «Баба, підемо з тобою на річку рибу ловити!» Як вона зашумить на нього: «Ах ти, такий-сякий! Люди косовицю косять, а ти рибу ловити! Ти знаєш російське прислів'я, мати рушниця так вудки хліба є по чуточке! На косовицю треба йти».
Ну, він побрав косу, граблі, гаманець із клебом і пішов на косовицю. Косовиця була за річкою. Пробув там цільний день і приходить додому. Дружина зустрічає, знову лає: «Ну, багато вкосив?» Так прямо його бити давай. «Багато вкосив. Копиць тридцять вкосив, у купу зносив, у скирт наклал так тобі ягідок нарвав».
Вона побрала ягоди, їсть і хвалить: «Дуже ягоди гарні, де ти їх нарвав?» — «Так близько річки, де Антошкина Круть, там крутобережье. Ягоди! Обсипні!» — «Правду говориш?» — «Правду».- «Ну, підемо. Якщо прийдемо так ягід ні, я тебе вб'ю. Розпрощся з білим світлом».- «Ну, підемо».
Приходить на Антошкину Круть. Вона: «Де?» — «Нагнися до забережью». Вона нагнулася, він штовхнув, вона бултих у воду, тільки забулькала! «Ну, - говорить, - слава богу, відмучився».
Та пішов додому.
Прийшов додому, а отут делов!.. Треба корів доїти, телиця напоїти, поросяти нагодувати, квочку з курчатами загнати. Діти кричать, їсти просять. Делов!.. Треба пекти, варити. Бідував він так з тиждень і говорить: «З худому — зле, а без худа ще гірше. Піду — може, я її ще піймаю».
Побрав ціпок, вирубав качалку, прив'язав посередині мотузку й пішов.
Прийшов до Антошкиной Крути, де він її зіпхнув, кинув ціпок у воду, а мотузку у руках /тримає. Сидить; раз поторкав — легко, іншої — легко, третій раз потягнув — важко: «Ех, повинне, попалася!»
Та давай тягти. Там крутобережье, обривши, він не бачить, кого тягне. Глянув, а він риса тягне! «Куди ти, чорт?» Праг його кинути: «Куди тебе, диявол, несе на біле світло?» А чорт говорить: «Мужик, витягнися мене, будь ласка, я тебе зроблю багатим-пребагатим! Там якась баба окаянна завелася, ніяк не дає нам, чортам, спокою».- «Так це дружина моя!»
Він тоді його витягнув. «Ну, як нам бути, як домовлятися?» Чорт і говорить: «Я зараз піду до самого багатого купця у будинок. Буду стукати, гриміти. А ти візьмися лікарем бути. Тільки бери дорожче».
Ось чорт пішов до Карасеву (маєток там був), стукає, гримить, спокою не дає. Пройшов слух, що такий лікар є. Приїжджають: «Умієш нечисту силу виганяти?» — «Умію. Це у вас домовик у трубі сидить». Карасев, купець - те, говорить: «Що бажаєш побери, тільки вижени!» — «Давай хату-восьмерик. У тебе багато у лісі корів, корову дай дійну, а то у мене благенька. Уже зубів немає. Хата завалилася й корова без зуб».- « Будь ласка, побери!»
Побрали привезли, походив — немає нічого! А чорт вуж утік до іншого багатого-пребагатого. Шумить, гримить, нікому спокою не дає. Знову приїжджають за цим мужиком. Приїхав керуючий, запитує: «Мужик, можеш нечисту силу вигнати?» — «Можу. Це у вас домовик у трубі сидить. Давайте коня з упряжжю. А то у мене ні батога, ні хомута й віз ні на що не годиться!» — «Добре», — говорить.
Привели йому коня, віз привезли. А чорт вуж утік до графа Орлову. «Давай, - говорить, - до самого багатого піду!»
Приїжджає графа керуючий знову за цим мужиком. «Можеш нечисту силу вигнати? Нікому спокою не дає, стукає, гримить!» — «Що ж, можу. Дайте мені землі ділянка, так лісочку десятини хоч дві-три, так де-ньжонок на перший випадок із сотенку».
Усі йому дали. Чорт як узидел — утік, так до короля. Приходять за ним і від короля. Як бути? Угода із чортом був до трьох раз!
Порвав шубу на клаптики, фарби навів на особу, на руки — тече скрізь. Тільки до воріт підходить, а чорт говорить: «Ти навіщо йдеш? Угода була до трьох раз!» А мужик говорить: «Друг мій милий, мені тебе шкода. Дружина моя прийшла, ось що із мною зробила. Тебе шукає!»
Чорт злякався, побіг — і бултих у Антошкину Круть!
А Єгор Степанич і зараз із дітьми живе. Усіх вивчив. Живе-Поживає, ніде горя не знає. Я недавно у нього була, квас із м'ятою пила. Він ще запрошував заходити, кваску попити.