Жили-Минулого мужик так баба. Дуже їм не везло, усе у них ішло криво й навскіс. Єдину корову й ту їм довелося відправити на продаж.
Іде мужик, веде корову на мотузці, а назустріч йому іншої — верхи на коні.
- Куди корову ведеш?
- На ярмарок. Корму немає.
- Знаєш що? Давай мінятися. Я тобі віддам коня, а ти мені — корову.
Віддав мужик корову, побрав коня, далі пішов. Зустрів мужика, який гнав на ярмарок свиню. Той і говорить:
- Кінь у тебе сліпа так худа. Одне слово, шкапа. А у мене свиня жирна, вона тобі поросят принесе, ти їх продаси й з нестатку виберешся. Давай мінятися!
Мужик, не довго думаючи, погодився. Незабаром наздогнав його мужик з вівцею. Слово за слово, той і говорить:
- Тощевата твоя свиня, вигодовувати її — турбот не оберешься. А з ягнички ти відразу вовну одержиш. Давай мінятися!
Та на цю міну погодився мужик. Іде далі. Зустрів йому мужик з гускою у мішку. Та говорить:
- Хей, давай мені ягничку, бери гуску. Вона тобі три десятки яєць знесе, буде у тебе череда гусаків — розбагатієш. А з однієї вівці який тобі пуття?
Сподобалися ці слова мужикові, поміняв він вівцю на гуску й знову пішов далі.
- Слухай, брат, що ти із цією гускою тягаєшся? - сказав йому мужик, який ніс півня. - Поміняй її на півня. Він щогодини співає, буде у тебе замість годин — відразу життя веселіше стане. А від гуски що за радість?
Та помінялися. Побрав мужик півня під мишку й пішов на ярмарок.
Настав вечір, і захотілося йому є. Зайшов він у корчму, за вечерю платити нема чим. Довелося віддати корчмареві півня. Сидить мужик у корчмі й тлумачить:
- Геть воно, як я нині поторгував: корову обміняв на шкапу, шкапу на свиню, свиню на вівцю, вівцю на гусака, а гусака на півня, а півня за вечерю віддав.
Сидів там у корчмі багатий пан. Послухав він мужикови слова, посміхнувся й говорить:
- Ось уже торгівля так торгівля! Цікаво знати, що тобі на це дружина скаже.
- А нічого не скаже. Що я не зроблю, усі їй добре. Ми з нею ніколи не сваримося.
- Праг би я на це подивитися! По-моєму, немає на світі такої дружини, яка за таку торгівлю не вперіщила б чоловіка мітлою. Піду-но я з тобою, подивлюся, що буде.
Пішли вони разом до мужика додому. Пан залишився за дверима послухати, а мужик увійшов у будинок і розповів дружині, як він торгував так проторгувався. Говорить йому дружина:
- Слава богу, сам цілий-непошкоджений повернувся, а що проторгувався — невелике лихо. Так якщо б ніхто на торгівлі не втрачав, так і торгівлі не було б.
Почув це пан, кинув мужикові гаманець із грішми й сказав, ідучи:
- Це вам за те, що не сваритеся. Ось би всі дружини такими були!