Ішли два мужики від сповіді й заговорили про своїх бабів. Один і говорить:
- У мене така баба — якщо їй що по секрету скажу, дарма не прохопиться.
Іншою тільки головою покачав.
- На що прагнеш спорю.
- Добре. На цебро горілки.
- Так і бути. З мене цебро горілки, якщо дізнаюся, що вона про мене людям прохопилася.
- Тільки видумай собі секрет швидше, щоб нам рік не чекати, поки перевіриш. Та грошика на горілку готов, оскільки моя правда.
- Ну, ну, подивимося. Та розійшлися.
Той, який сперечався, що його дружини нікому не прохопиться, як прийшов додому, так, дружині ні слова не говорячи, побрав у ліжко яєчко. Ранком і мовить бабі:
- Агов, знаєш що? Я яєчко зніс. Ти не видай мене, а то сорому не оберусь. Я ж усьому селу весільний дружка.
Заприсяглася баба по совісті, що нікому нічого не скаже, і, задоволена, яєчко приховала.
На іншу ніч побрав він із собою два яєчка, на третю — три. Та так, що ні ніч, усе на яєчко більше зносив. Дружина радіє, говорить йому:
- Та кури несуться, і ти несешся. Тепер я тобі яєчні жалувати не буду, ми розбагатіємо, яйця-те нині у ціні!
Так з радощів-те не витримала, пішла до кумоньки й говорить їй:
- Ой, кума, я б вам який-чого сказала, тільки чур! - нікому не проговоріться, тому що це великий секрет.
- Я нікому ні-ні, клянуся по правді, по совісті! Ви ж моя кума, говорите, не бійтеся.
- Мій-Те яйця несе. Що ні ніч, усе більше. Мабуть, уже зніс дюжин десять із гаком.
- Ох, і щастя вам! Нову спідницю купите!
Пішла кума до сусідки й сказала їй, що кум-те двадцять дюжин яєць зніс. А та своїй кумі сказала так додала. Та так миттю розійшлося по всьому селу, що той мужик зніс яєць вуж бог звістка скільки дюжин!
Мужик, який з ним тримала застава, про той довідався й чекав тільки випадку, щоб йому довести, яке бабам довіряти. Той, що начебто яйця ніс, був дружкой, і ось на одному весіллі вони й зустрілися. Дружка нічого не знав, що дружина про нього проговорилася. Люди-Те побоювалися йому у очі сказати. Велів той, що з ним сперечався, поставити чверть горілки на стіл, покликав дружкові й говорить йому:
- Пийте, пийте, дружка! Пийте, не жалуйте! П'ємо за ваші грошики.
- Це із чого ж?
- Ас програшу.
Та шепнув йому на вухо:
- Дружина ваша говорить, що несете ви яйця сотнями.
- Як? Звідки ви знаєте?
- Так по всьому ж селу що твій дзвін дзвонить.
- Ну, що за свинство! Стало бути, проспорив. Але ви-те розумієте, як із цими яєчками?
- Так не справді ж ви несетеся!
- Я це для перевірки робив. Думав, чесна баба, а отут! Ось животина безрога! Я ж ці яйця у неї з горища брав, а вона навіть і не помітила, щоб їй так і едак!
Та давай свою бабу крити так обкладати! А той, іншої, йому й говорить:
- Е-Е, дружка, киньте, не шумите даремно, а ставте-но горілку. Ми ж усього тільки чверть кінчаємо, до цебра далеко. А бабі вдругорядь не вірте. Це не тільки ваша така, а усе. Та ось тому найкращий приклад: адже кожна говорила, що нікому не скаже, що ви яйця несете, а знає-те усе село!
- Вдругорядь розумній буду, а вам, гості весільні, теж нехай моє лихо уроком буде. Бабам своїм ні на гріш не довіряйте. Уже вам-те ведене, чи несуть мужики яйця,
Усі, хто отут був, визнали, що це правда. Поставили усе по чверті горілки й прийнялися пригощати того, хто із самого початку говорив, що не можна бабам довіряти. Баби озлилися страшно! Так що там. Усі дарма. Справа-Те на яву вийшло.