Жила була дівчинка. Кликали її Айога. Усі її любили й говорили, що гарніше її нікого немає у жодному стійбищі. Запишалася Айога. Стала часто любуватися собою. Дивиться на себе – не надивиться. Те у мідний таз начищений виглядає, то своїм відбиттям у воді любується.
Колись Айоге справою займатися. Усі тільки любується собою.
Ось одного разу говорить їй мати:
- Принеси води, дочка!
Айога відповідає:
- Я можу у воду впасти.
- А ти за кущ тримайся, – говорить їй мати.
- Руки подряпаю.
- Рукавиці надягни.
- Порвуть, – говорить Айога. А сама усе у мідний таз виглядає, яка вона гарна.
- Розірвуться, так заший рукавиці голкою.
- Голка зламається…
- Побери товсту голку.
- Палець уколю.
- Наперсток побери з міцної равдуги.
- Наперсток прорветься.
Отут сусідська дівчинка говорить матері Айоги:
- Давайте я за водою сходжу!
Пішла й принесла води. Замісила мати тісто, зробила коржа. Спекла їх на розпеченому вогнищі.
Побачила Айога коржа й кричить:
- Дай мені корж, мама!
- Гаряча вона, руки обпалиш, – відповідає мати.
- Рукавиці надягну.
- Рукавиці мокрі.
- Я їх на сонце висушу.
- Пожолобляться.
- Я їх м'яльницею розімну.
- Руки заболять, – відповідає мати. - Навіщо тобі, дочка, трудитися, красу свою псувати? Краще я корж тій дівчинці віддам, яка рук своїх не жалує…
Побрала мати корж і віддала сусідській дівчинці.
Розсердилася Айога. Пішла на ріку, села на березі й дивиться на своє відбиття у воді. А сусідська дівчинка коштує поруч і корж жує.
Потекли слинки у Айоги. Стала вона на дівчинку поглядати. Шия у неї й витягнулася – стала довга довга.
Говорить дівчинка Айоге:
- Побери корж, мені не шкода! Розлютилася отут Айога. Побіліла вся від злості, засичала, пальці розчепірила, замахала руками – і руки у крила перетворилися.
- Не треба мені нічого го го!.. - кричить. Не стрималася Айога на березі. Шубовснулася у воду й звернулася у гусака. Плаває й кричить:
- Ах, яка я гарна! Го го го… Ах, яка я гарна!..
Плавала, плавала, поки говорити не розучилася. Усі слова забула. Тільки ім'я своє не забула, щоб з ким-небудь її, красуню, не поплутали. Ледве людей углядить, кричить:
- Айо га га га га!.. Айо га га га!..