Побудував заєць собі будиночок. Хоч і маленький, а гарний: з дахом, з вікнами, із дверима й навіть зі столом і крамницями.
Побудував заєць будиночок і втік у гості, а дверей не замкнув.
Заєць у гостях веселиться, а у цей час у його будиночок забрався цвіркун.
- Чрик-Чрик, чрик-чрик, чр-чр! - проспівав цвіркун свою пісеньку. - Гарний будиночок! - Улігся на крамницю й заснув.
Повернувся заєць додому й теж ліг на крамницю.
Полежав заєць на одному боці, на іншій повернувся й заділ ненароком цвіркуна.
- Чрик-Чрик! - пискнув цвіркун. Злякався заєць - і приг з будинку. Скакає зайчишка-трусишка по дорозі, бідкається-заливається. Зустрівся йому ведмідь.
- Про що плачеш, заєць? - запитує ведмідь.
- Забрався у мій будиночок якийсь звір, - відповідає заєць. - Де я тепер узимку жити буду?
- Не горюй, кум заєць, я тобі допоможу, - говорить ведмідь.
Прийшли ведмідь і заєць до будиночка. Заревів ведмідь щосили.
Почув цвіркун ведмеже ревіння й запитує:
- Чрик-Чрик, чрик-чрик, чр-чр! Хто там? Ведмідь послухав-послухав і втік у ліс: хто його знає, що за звір сидить у будиночку?.. Залишився заєць один.
Скакає він по дорозі й бідкається-заливається. Іде назустріч зайцеві лиса.
- Заинька, дружок, куди біжиш? Про що плачеш-горюєш?
- Ех, кумонька, немає у мене тепер свого будиночка! Забрався у нього якийсь звір і не виходить, - поскаржився заєць.
- Я допоможу тобі, - говорить лисиця. - Я тебе у лиху не залишу.
Пішли лиса із зайцем до заячого будиночка. Лисиця прямо у будинок входить, хвостом махає, сердитим голосом кричить:
-Агов, хто тут є, а ну, виходи! Не вийдеш добром - пазурами исцарапаю, зубами скусаю! А цвіркун відповідає їй:
- Чрик-Чрик, чрик-чрик, чр-чр!
Лисиця послухала-послухала: хто його знає, що за звір, - і у ліс утекла.
Заєць туди-сюди по сторонах подивився й знову заплакав. Скакає по дорозі, а назустріч йому півень.
- Зайка, братику, про що плачеш? - запитує півень.
- Ех, друже півень, - відповідає заєць, - лихо у мене! Зима скоро, а у моєму будиночку якийсь звір засів і мене у будинок не пускає. Ведмідь праг вигнати й лиса прагла, так не змогли...
- Не горюй, друг заєць, я тобі допоможу, - говорить півень.
Пішли вони до заячого будиночка.
Півень обійшов навколо будиночка, оглянув його з усіх боків і запік:
Ку-но-ре-ку! У будинку замкну! Голову відсіку - у!
Цвіркун з будиночка не виходить. Стрибнув півень на поріг і знову співає:
Ку-но-ре-ку! У будинку замкну! Голову відсіку - у!
Цвіркун зі своєї крамниці відповідає:
- Чр-Чрик, чр-чрик!
Півень підхопився на крамницю, клюнув-і немає цвіркуна. Заєць зрадів, скакає-пританцьовує. А півень по всіх кутах подивився, захлопав крабоми й запік:
Ку-но-ре-ку! У будинку замкну! Голову відсіку - у!
Іншої-Те ніякої пісні у нього не було. А заєць подумав: "Ось як розійшовся півень! З моїм кривдником розправився, тепер і мені не минути лиха".
Вискочив заєць із будиночка - і у ліс.
З тих пір зайці будинків не будують, а живуть просто під кущем.
Казка - туди, я - сюди.
Казка - подалі, а я - ближче.