Марієць для лову птахів викопав яму на галявині і її замаскував.
Бігла білка через галявину й догодила у яму. За білкою гналася лиса, вона теж у яму потрапила. Білка усе бігала по ямі.
- У мене, - говорить білка, - сто ідей.
- А у мене всього одна, - говорить лисиця.
Так вони у ямі пробули до ранку.
Ранком прийшов марієць.
Учуяв його, лисиця вляглася, немов мертва. А білка усе бігала по ямі.
- Ех, яке щастя! Навіть відразу двоє потрапили, - говорить марієць. - А лисиця Усе-таки не витримала, здохла.
Спустився марієць у яму, побрав лисові й викинув наверх. А білка тим часом, щоб не потрапити марійцеві у руки, продовжувала бігати. Марієць піймав її й убив.
У цей час лиса встала й утекла. Вийшов марієць із ями, дивиться - а лиси й згадки нема, утекла. Побрав марієць білку й відправився додому.