Жив одного разу сміливий Мужик. Якось бродив він по лісу, та й заблудився. Звідки не візьмися, чорт вискочив і давай його вмовляти:
- Іди до мене у працівники!
- А чого ж не піти? Поладили.
Відразу чорт завів його у своє пекло й показує на три казани із кришками:
- Вогонь під ними круглий день підтримуй. Тільки більше двох полін не підкидай, кришку, не піднімай, а усередину й поготів не заглядай. Ось перший день - покамест риса казна-де носило - робить мужик своя справа так думає: "А чого б не подивитися, що у цих казанах вариться?" Підняв кришку у першого казана - ось диво-те! - там його пан - зопріває, у три погибелі скорчившись.
" А-А, це ти, старий пес! - думає мужик. - Ну, так тобі й третє полінце не зайве!" - Та підкинув третє поліно під казан. Примчався ввечері чорт.
- Це із чого під казаном три поліна?
- Так у цьому казані у мене одна тварина знайома, треба ж її догодити, недарма вона мене у свій час у клуні черешком від вил догоджала. Другий день мужик свою роботу справляє, а сам думає:
"Треба б і у другий казан заглянути". Підняв кришку - панотця! - а там панів управитель. Цьому підкинув чотири поліна. Примчався чорт:
- Навіщо дрова перекладаєш?
- Так ось розв'язав почастувати управителя, як він мене пригощав.
Третій день мужик за вогнем дивиться. "Е! - думає, - дай подивлюся, а хто у третьому казані?" Підняв кришку - від радості дух перехопило: у казані сам староста вариться. Відразу підкинув під цього пса шість полін, та ще поворошил гарненько, щоб ліпше горіло. Повернувся чорт:
- Ух ти, скільки дров Спалив! У нас такої угоди не було. А ну полезай до свого старости!
- Я що - я миттю. Тільки кришку підніми. Став чорт кришку піднімати, а мужик тим часом ухитрився схопити чорта за п'яти, та й бух його у казан до старости.
- Ну ось, пускай тепер два риса разом варяться! Посміявся мужик і відправився додому.