Одного разу ввечері прогулювався сеттияр по головній вулиці міста перед палацом правителя. У цей час цариця визирнула з вікна, а сеттияру здалося, начебто вона глянула на нього з посмішкою, і він теж у відповідь посміхнувся та ще й підморгнув.
Обурена рани у той же вечір розповіла чоловікові про нанесений їй образі.
- Про мій володар, якщо ти накажеш усім сеттиярам завтра ж зібратися перед нашим палацом, я довідаюся нахабу, і ти його покараєш.
На інший день під барабанний бій оголосили царський указ: " Під страхом смертної страти всім сеттиярам з'явитися на палацову площу!" Сеттияри прознали про причину царського гніву й дали винуватцеві така рада:
- Коли будеш на площі, увесь час підморгуй.
Сеттияр так і зробив. Рани відразу ж довідалася його, а цар запитав:
- Тому він увесь час підморгує?
- Про володар, - відповіли сеттияри, - у цієї людини хворі очі, ось він і моргає.
Так сеттияри зуміли вигородити свого приятеля.