Говорять, жив колись цар. Жив він безтурботно, не обтяжував себе справами, цілісінький день бенкетував і веселився.
Був у царя розумний слуга. Дивував він безтурботності пануючи.
Та ось не витерпів і дорікнув одного разу государя: - У твоїх руках життя народу, цар, а ти зовсім не думаєш про справи держави, не печешся про своїх підданих. Усі
Бенкетуєш так розважаєшся!
Цар розгнівався й праг стратити зухвалого слугу, але передумав.
- Якщо ти такий розумний-розумний, що берешся мене повчати, відповідай на три питання. Відповіси - вибачу твою зухвалість, а немає - злетить твоя розумна голова! Скажи, чи можна випити море, скільки часу треба йти зі сходу до заходу й скільки я коштую.
Мудрий слуга відповів цареві так:
- Можна випити море, якщо зупинити всі ріки, які у нього впадають.
Зі сходу до заходу ні ти, ні я, ні хто іншої пішим не проходив, а сонце проходить за день. Що до того, скільки ти коштуєш государ, так не у образу тобі будь сказане, ніхто тебе не купить, нічого за тебе не дадуть. Цар почервонів від злості, але робити нема чого - довелося йому вибачити мудрого слугу.