Іде евенк по лісу. Чує – шум по тайзі лунає. Змія з ведмедем б'ються. Ніхто з них побороти не може. Побачив ведмідь людини й став його просити:
- Допоможи мені змієві перемогти, тобі століття допомагати буду, Побачила змія людини, звернулася до нього:
- Допоможи мені, мисливець, ведмедя вбити. На дно моря віднесу тебе й чудо тобі покаджу. Подумав подумала людина й розв'язала ведмедя вбити. Так і зробив.
Посадила змія його на спину й повезла на дно моря. Дала йому табакерку, вивела на дорогу у тайгу, а сама зникла.
Іде евенк і прагне розкрити табакерку. Вертить вертить, ніяк не може відкрити. Вилаявся мисливець і кинув табакерку на пеньок. Розкрилася табакерка, і відразу ж на пеньку столик дощатий. А на столі тому страви всякі, і найбільше ковбаси й м'яса жирного.
Зрозумів мисливець, що це за чудо йому змія вручила.
Іде й бачить: ягоди ростуть. Зірвав червону ягоду – рога виросли. Зірвав чорну ягоду рога відпали.
Зрозумів евенк, що це за ягоди.
Прийшов мисливець до купця й похвастався дивом своїм. А той купець відняв у евенка табакерку. Просив просив мисливець у купця своє чудо, не віддав таки купець табакерку мисливцеві.
Приніс мисливець жменя ягід червоних і дав купцеві. З'їв купець одну ягоду – виросли у нього більші роги. Мучився довго купець, і ніхто йому не допоможе, ходить із рогами.
Тоді прийшов до нього евенк і говорить:
- Віддай мені табакерку, вилечу я тебе.
Погодився купець, повірив мисливцеві. З'їв купець чорні ягоди відпали рога.
Забрал евенк назад табакерку й пішов у тайгу. Кине на пеньок своє чудо, а перед ним страви різна, але найбільше м'яса жирного.
А змії він більше не зустрічав.