Мудреці Гурбалдая

20-07-2016, 09:51 | Бурятські казки

Було у Гурбалдая три сини. Сини не працювали, удома сиднем сиділи й з'їли сімдесят жирних биків батька. Менший брат запитує старшого:

- Брат, а брат, ти звідки прийшов?

Брат відповідає:

- Із села у холодної ріки.

- Холодною рікою називаєш струмочок, що випливає з долини?

- Хоча цей струмочок випливає з долини, більший птах Тураг не змогла його перелетіти.

- Великим птахом Тураг ти називаєш, що недавно вилупився кругленького пташеняа жайворонка?

- Хоча це кругленький пташеня жайворонка, два крила його стосувалися землі, коли він сідав на золотий палац хана.

- Золотим палацом хана ти називаєш курінь данників?

- Хоча це курінь данників, два собаки, що сиділи по обидві сторони дверей, голосу один одного не чують.

- Собаками ти називаєш двох мокрі щенят?

- Хоча це два мокрі щенята, на Шингелтуйський перевал вони винесли сорок пудів свинцю.

- Шингелтуйским перевалом ти називаєш горбок зваленого сміття?

- Хоча це горбок зваленого сміття, він захищає від вітру, що дме з долини.

- Вітром з долини ти називаєш іній, що випадає ранком і ввечері?

- Хоча це ранковий і вечірній іній, два мудреці, розмовляючи там, обморозили мови.

- Двома мудрецями ти називаєш двох заїк-тюхтіїв?

- Хоча вони два заїки-тюхтія, за словами у кишеню не полізуть.

Потім брати зібралися їхати на іменини до Хартагай-Ханові. Їдуть і бачать — юрта коштує.

Старший брат зайшов у юрту. Хазяїна будинку не було. Два молодші брати запитують (старшого):

- До якій людині ти зайшов?

- До людині, у якої одного ока немає.

Їдуть далі. Знову бачать юрту. Зайшов у юрту середній брат. Запитують у середнього брата:

- До кого ти зайшов?

- До людині із шубою зі шкір козулі.

Їдуть далі. Знову бачать юрту. Зайшов у юрту молодший брат. Запитують у молодшого брата:

- До кого ти зайшов? - запитують його.

- До людині, у якої білий кінь, — відповідає він.

Їдуть далі. Доганяють людей, у яких вони були. Коли обігнали першого, старший брат говорить:

- Це хазяїн юрти, у якого я був.

- Як ти довідався? - запитують.-

- Він умився, а воду брудну не закрив (не забрав за собою), ось тому я довідався.

Коли обігнали другого, середній брат говорить:

- Це хазяїн юрти, куди заходив я.

- А як ти довідався? - запитують.

- Він витрусив козячу доху й надяг, тому я довідався.

Обігнали, посміялися й поїхали далі. Наздогнали третю людину, молодший брат говорить:

- Це хазяїн юрти, у яку я заходив.

- Як ти довідався?

Він відповідає:

- Перед тем, як сісти на коня, він погладив його, ось тому я довідався.

Потім гуляли на іменинах Хартагай-Хана. Коли народ розійшовся, ті троє поскаржилися ханові:

- Ці три хлопці, обганяючи нас, насміхалися над нами.

Хан запитав:

- Чому ви насміхалися над ними?

Старший брат відповідає:

- Я заходив до цій людині. Коли брати запитали: « До кого ти заходив? - я сказав, що був у людини, у якої немає одного ока». На запитання: « Як ти довідався?» — я сказав: «Він умився, а воду брудну не закрив, ось тому я довідався». Обганяючи його, брати сказали: «Старший брат, ти правий». Та ми посміялися.

Ті два брати теж розповіли про свої спостереження. Хартагай-Хан відпустив трьох мудреців, але послав за ними людей, щоб довідалися, про що вони будуть розмовляти. Старший брат говорить:

- Чомусь Хартагай-Хан схожий на простолюдина.

Ті двоє погодилися. Середній брат говорить:

- Чомусь тарасун віддає чоловічиною.

- Нам теж так здалося. Правабоно.

Молодший брат говорить:

- Чомусь м'ясо у них віддає собачиной.

Ті двоє погодилися.

Два спостерігачі повернулися й розповіли ханові усе. Тоді хан викликав трьох мудреців і запитує:

- Чому я схожий на простолюдина?

Мати хана відповіла:

- Я народила тебе від простої людини.

- Чому мій тарасун віддає чоловічиною?

- Труба для перегонки тарасуна була зроблена з дерева, що виріс на могилі людини.

- А чому м'ясо віддає собачиной?

- Усі наші вівці впали від мору, залишилося одне ягня, його виростив собака.

Так виправдалися три мудреці Гурбалдая. Хан говорить:

- Я прагну вас випробувати. Ви відійдіть подалі.

Коли вони вийшли, (хан) тричі обернув золоте кільце шовком, поклав у потрійний ящик і покликав трьох мудреців.

- Ну, що я сховав? - запитує.

- Коштує потрійний ящик, — відповідає старший брат.

- У потрійному ящику у три ряди шовк складний, — говорить середній.

- Золоте кільце обгорнене шовком у три ряди, — відповідає молодший.

Три мудреці поїхали додому. Їдуть вони й бачать: одна баба, знявши один рукав, на помосту сушить арсу. Брати запитують:

- Ви бачили білобоку корову?

- Бачила, тільки перед вами пройшли три чорні бики Хартагай-Хана з білобокою коровою. Вона на бичачі носи испражнялась, на боки їм мочилася.

Не змогли брати вгадати змісту слів баби. Поїхали далі. Зайшли у одну юрту. Хазяїв не було. Була одна дівчина. Брати сказали дівчині:

- Ми їдемо здалеку, нам нема чого є. Є у нас два яйця дрохви й одна шия журавля. Є чи у вас непотриманий казан, щоб зварити їх?

Дівчина говорить їм:

- Новий казан є, але батька боюся, є й цілий казан, так матері боюся.

- Куди пішли батько з матір'ю? - запитують вони.

- Вони свою їжу до людей віднесли їсти, своє здоровіше тіло пішли міняти на хворе.

Не змогли брати відгадати змісту слів дівчини.

Зараз ви читаєте казку Мудреці Гурбалдая