Жив сирота хлопець, по імені Гришка. Як далеко не сховаєш шапку, однаково украде. Одного разу прийшли до нього один росіянин і єврей.
- Що ти робиш? - запитують.
- Вчуся красти.
Посадили Гришку на віз і привезли до себе додому.
- Завтра укради одну корову й приведи, — просять.
- Украду, — говорить Гришка.
Росіянин поставив двох пастухів вартувати. Нехай спробує, мол, украсти.
Тільки корова зайшла у ліс, він ударив її у шию, а хвіст заштовхав їй у глотку. Корова понеслася, задихаючись, ось-ось випустить дух.
- Корова з'їла корову! Що, м'ясо її поберете або гроші поберете? - запитує Гришка.
Купили вони свою же корову.
- А зможеш викрасти жеребця? - запитують.
- Зможу викрасти і жеребця, — відповідає.
Загнали росіянин і єврей під сарай свого вороного жеребця й поставили трьох вартові.
- Коли немає хмар, звідки бути дощу? - говорять троє вартові.
У цей час зверху на них упав (Гришка) з мітлою у руках. Підійшов він до вікна й стукає:
- У! Скільки коней звалилося! Лежать і стогнуть. А жеребця вашого немає.
Украв його Гришка. Знову довелося їм викуповувати свого жеребця.
- Ну, а одяг моєї дружини зможеш викрасти? - запитує росіянин. - Три дні строку дам.
- Викраду, — відповідає.
Заліз Гришка під ліжко й лежить. Дружина (російського) просіяла борошно й поставила тісто біля печі.
Настала ніч. Чоловік із дружиною лягли спати.
Гришка побрав замішане тісто й вилив на їхнє ліжко. Змушені були чоловік із дружиною зняти свій одяг і кинути під ліжко. Схопив Гришка одяг і втік.
Устали ранком чоловік із дружиною й стали кричати:
- Украв, украв!
Після цього росіянин дав Гришке строку два тижні викрасти його дружину.
Відправив він свою дружину на парі коней у церкву молитися.
На дорозі лежить Гришка з мотузкою на шиї.
- Е! Гришка помер, — закричали люди й відвезли його.
А коли під'їхали, у дверей церкви побачили Гришку.
- Гришка втік! - закричали й усе пішли подивитися на нього.
У цей час Гришка сіл на парі коней, посадив дружину (російського) і умчався.
Так сирота хлопець побрав корову, жеребця, одяг, дружину, розбагатів і виїхав.