Зустріли якось лисиця й борсук на дорозі, і запитує лисиці:
- Куди шлях тримаєш, барсучище? Відповідає борсук:
- Так ось іду шукати собі у товариші мудреця - такого, щоб він розумною радою міг мене з будь-якого лиха виручити. Наприклад, про твою премудрість, тіточка, багато я наслишан. Слава про тебе по всьому світлі йде, навіть у піснях і те тебе оспівують!
- Скажи-но ти мені, барсучище, - говорить лисиця, - скільки ти хитростей придумав, які з лиха тебе виручати можуть?
- Зізнатися, я придумав три хитрості. Відмінні хитрості, помічу я
Тобі. А тепер ти мені скажи, скільки хитрих вивертів, які можуть від будь-якого нещастя позбавити, винайшла ти сама?
- Дев'ять вивертів, - відповідає лисиця. Борсук так і підскочив від захвату!
- Тебе-Те мені й потрібно у товаришеві! У тебе дев'ять вивертів так у мене три - виходить, ніякий чорт нам не страшний. Давай, лисиця, побратаємося!
- Добре! - погодилася лисиця, і пішли вони разом. Так тільки у лисиці одне баловство на розумі - усі б їй взад-вперед через дорогу перестрибувати, так перекувиркиваться, так скакати сюди. Та зрозуміло, попалася вона у капкан. Попалася й молить борсука:
- Агов, барсучок, побратим дорогою! Струсила із мною лихе лихо! Що мені тепер робити? Вибери зі своїх хитрих способів який-небудь похитрее, либонь та й пособишь мені у моєму нещасті.
- Не стану я тебе виручати! Сама ти себе погубила! А лиса не вгамовує:
- Милий барсучок! Люб'язний мій братик! Не дай мені пропасти! Порадь, як з неволі вирватися! Відповідає борсук:
- Якби не побраталися ми з тобою, лисиця, нізащо б я тебе не став
З лиха виручати. Але тепер, так і бути, дам пораду. Як тільки наблизиться до тебе та людина, що капкан ставив, ти й почни про його ноги тертися так леститися до нього. Людина подумає, що ти ручна, і випустить тебе. Так дивися відразу не втікай, не те пристукне тебе людей чому ні попадя - тоді не коштувало й праці з капкана вириватися. Ти спершу піди за людиною, а потім улуч хвилинку - і біжи із усіх ніг.
Не встигнули борсук з лисицею доладно переговорити, глядь - людей іде. Побачив його борсук і кинувся у чагарник - поминай як кликали! А лисиця залишилася людину чекати. Ось підійшов мужик до лисиці, і вона стала до нього леститися, про ноги тертися. Розв'язав мужик, що лисиця ручна, випустив її, налагодив капкан і додому побрів. Лисиця за ним навздогін затрусила, а біля першої ж гайка задала стрекача. Тільки її й бачили. Обернувся мужик - лисиці й сліду нема.
- Ну, добре, крутійка, у другий раз тобі вуж від мене не вшити! Тинялася якось лисиця по лісу, та й догодила знову у той же самий капкан. Та ось прикидає й так і сяк - невже не можна викрутитися. Раптом звідки не візьмися борсук, і до лисиці:
- Що з тобою, тіточка, приключилося?
- Так ось, побратим, знову я у капкан попалася! Прошу тебе - допоможи. У тебе адже ще два хитрі способи про запас залишилися, навчи мене одному. Може, мені вдасться з капкана вирватися.
- Добре! - говорить борсук. - Прикинься мертвої, людей і відшвирне тебе ладь! Так дивися не підхоплюйся відразу! Дочекайся, Доки він стане капкан заряджати, отоді й біжи!
Незабаром приходить мужик. Побачив він дохлу лисицю, витягся її з капкана й відшвирнув убік. Став капкан заряджати, а лиса схопилася на ноги й була така. Оглянувся мужик - так куди там, лисиця вуж у гору трусит підтюпцем. Покачав він головою так пробурчав щось крізь зуби, а борсук очей з нього не зводить, спостерігає через купину. Налагодила людей капкан і побрів додому. Час ішов, і ось одного разу, на лихо свою або на щастя, попався й борсук у нещасливий капкан. Лиса тим часом стежила за ним через кущ і, як побачила борсука у пастці, стала над ним потішатися. Бідолаха борсук і ну її просити:
- Заради бога, сестричка, у тебе адже є дев'ять хитрих вивертів, відкрий мені одну, допоможи урятуватися!
А лисиця недарма відома віроломством своїм і відповідь дала, немов ножем полоснула:
- Ого! Ось це мені подобається! Раніше я усе страждала, а ти на мої борошна з боку дивився, а тепер сам помучся так мізками поворухни! Свої хитрі виверти я краще на чорний день для себе прибережу.
Вислухав борсук Лисицини слова й проговорив жалібним голосом:
- Підійди до мене ближче, сестриця! Давай хоч попрощаємося один з одним наостанку - знать, кінець мій прийшов!
Лисиця повірила борсукові. Підповзла до нього, а борсук рвонувся немов скажений і схопив її. А отут саме йде той самий мужик, від якого лиса двічі тікала. Побачив він, що діється біля його капкана, і крикнув:
- Тримай її, борсук, поки я не приспію. Я тебе відпущу, а з лисицею ошуканкою зведу свої рахунки!
Борсук дочекався людину й здав йому на руки лисові. Людина випустила борсука на волю, і лисиці сокирою вдовбав у голову всі її дев'ять хитрих вивертів.