Був у діда козел хитрий. Послав дід його пастися з підпаском. Той пас його цілий день у гаї. Пригнав увечері пізнім. Дід бачили запитує Козла:
- Ну, як. Козлик? Як сьогодні пасся?
- На білому камені траву їв, на сухому піску воду пив.
Дід лайнувся - підпаска вигнав. З ранку велів бабці пасти Козла краще. Вона його пасла у траві по коліно. Напувала його у джерелах світлих. Знову запитав Козла дід надвечір:
- Ну, як. Козлик? Як пасся нині?
- На білому камені траву їв, на сухому піску воду пив. Дід грозить - поколобродить бабку.
Ранком сам дід Козла вивів. Нагодував його травушкой зеленої. Напоїв його водицею студеної. Увечері пригнав, ласкаво запитав:
- Ну, сьогодні. Козлик, славно ти попасся?
- На білому камені траву їв, на сухому піску воду пив.
- Ах, так? Добре, я тобі покаджу! - гаркнув дід і Узявся за ножик. - Пусти, бабка, я його приріжу.
Пиляв, пиляв шию - ножик не ріже. Побіг дід з ножиком до точила. Підхопився Козел, стрибнув, утік у хащу. Завалився у зайкиной халупці. Прийшов додому Зайчик - чує голос.
- Різаний-Різаний-Недорізаний! Зуби у мене як граблі, роги у мене як вила. Де вистачу, м'ясо відріжу! Де буцну, кров проллю!
Рвонув заєць, біжить без оглядки. Біг, біг, сіл так заплакав. Куме Вовчок з лісу вийшов.
- Що ти плачеш, Зайка-Долгоушко?
- Звір якийсь вліз у мою халупку.
- Не засмучуйся, вижену я звіра. Підійшли вони до Зайкиной норці. А звідти гуде страшний голос:
- Різаний-Різаний-Недорізаний! Зуби у мене як граблі, роги у мене як вила. Де вистачу, м'ясо відріжу! Де буцну, кров проллю!
- Ой, хто це отут? Біжимо-но краще! - крикнув куме Вовчок і давай бог ноги!
Ведмідь теж Зайця запитав:
- Що ти плачеш, Зайка-Бистроножка?
- Звір якийсь вліз у мою халупку.
- Не засмучуйся, вижену я звіра. Звір як і раніше відіграв у прятки.
Заричав - Ведмідь раптом змазав п'яти. Залишив Зайця плакати. Жук Дзижчало затримався теж:
- Що ти плачеш, Зайчик-Попригайчик?
- Ах, залиши ти! Горі превелике. Звір якийсь вліз у мою халупку.
- Не засмучуйся, вижену я звіра.
- Мені, Дзижчало, право, не до жартів. Звір адже це, не проста муха.
М'ясо рве, кров він проливає. Налякав і Вовка й Ведмедя! Так тебе ль, Жука, йому боятися?
- Не дивися на Вовка й Ведмедя. Є м'ясо у них, та й кровишка. Тому-Те й бояться, вірно.
Та не чекав Дзижчало, униз спустився. Він пробрався у Зайкину халупку. Ж-Ж - щипнув Козла під ногою. Ж-Ж - куснув за башкою. Ж-Ж - загудів під бородою.
Завив Козел, промчався повз Зайки й пропав з виду під горою.