Багатій і ледар

27-06-2016, 15:04 | Бірманські казки

Давним-давно жив у одному селі ледачий-преле-нивий людей. Він тільки й думав про те, як би увабонуть від роботи, а на їжу собі добував хитро-, стью так обманами. До того ж лінивець був ще й заздрісником. Ніхто не праг дружити з таким непорядним малим. А тим часом самого його дуже тягло до людей:

Уже боляче хотілося йому розбагатіти. Однак у рідному селі у нього нічого не виходило - занадто дурна за ним водилася слава. Та довелося ледареві податися на сторону. Прознав він якось про одне добром багатше й розв'язав до нього на-ведаться.

Коли ледар увійшов у будинок до багатія, той був зайнятий бесідою з гістьми. - Чому можу я бути тобі корисний? - дружелюбно запитав багатій, тільки-но вглядівши незнайомця.

А незнайомець - ледар і заздрісник - говорить: - Шановний пан! У

Мене є до вас невідкладна справа, але мені ніяково говорити про нього у присутності

Сторонніх.

Багатій попросив у гостей прощення й усамітнився з лінивцем у сусідній кімнаті.

- Тепер ми одні. Говори, що привело тебе до мене?

- Мій пан! Я прагну просити вас про дрібницю: якщо можна, віддавайте мені недоїдки зі свого стола, - прошептав ледь чутно лінивець.

- Заради бога! - викликнув багатій.- Але сьогодні дружина, на жаль, їх уже викинула. Приходизавтра!

- Добре, завтра неодмінно прийду. Тільки, по - жалуйста, нікому не розповідайте про моє прохання.- Та лінивець пішов.

Наступного дня прийшов лінивець набагато пізніше домовленого години. Підійшов до багатія, який, як і напередодні, розмовляв з гістьми, і запитує:

- Ну як, можу я одержати?

- Сьогодні вже немає. Ти спізнився, і господарка усе викинула. Приходь завтра раніше, - сказав хазяїн, зніяковіло поглядаючи на гості.

Багатій навмисне говорив так, щоб гості не зрозуміли, про що мова йде, - він пам'ятав про свою обіцянку нікому не розповідати про прохання незнайомця.

- Добре. Завтра я неодмінно з'явлюся вчасно. Тільки, будь ласка, не забудьте! - Ледар шанобливо откланялся й пішов.

Наступного дня ледар з'явився до багатія ще пізніше. На вулиці стояла сабона жара, і зберігати покидьків було просте неможливо. Як і напередодні, підійшов він до багатія й вкрадливо запитав:

- Можу я сьогодні одержати?

- Сьогодні знову не вийде, - відповів йому, киваючи убік гостей,

Багатій.- Приходь завтра.- Та, повернувшись до незнайомця спиною, заговорив з гістьми.

- Добре, пан. Завтра я прийду у це ж час. Постарайтеся, щоб я одержав усі сповна.

Наступного дня, минаючи будинок багатія, відправився лінивець до судді й поскаржився, що багатій нібито не повертає йому борг, а у свідки просив покликати гостей багатія. Від судді він відправився у будинок багатія й, як і звичайно, застав багатія за бесідою з гістьми.

- чи Можу я одержати? - з таємничим видом запитав він хазяїна.

- Прошу, - відповів йому багатій і шепнув щось слузі на вухо. Той вийшов на кухню й незабаром приніс горщик із залишками їжі.

- Пан, чому ви так нечесно надходите? - обурився прохач.-Те ви усе годували мене "сніданками". А тепер замість того, щоб повернути борг, всучаете мені якісь недоїдки, якими можна годувати тільки собак! Адже ви повинні мені цілу тисячу джа! Я бачу, отут без суду не обійтися!

Хитрун, що й розлютив, прожогом помчався знову до судді.

- Шановний суддя! - викликнув він.- Я цю хвилину знову ходив до багатія

І замість боргу одержав горщик з недоїдками. • Допоможіть мені повернути мою тисячу джа, і половина грошей - ваша.

По наказу судді багатій у супроводі своїх гостей з'явився до суду для дачі показань.

- Ви бачили цієї людину у будинку багатія? - запитав він свідків, указуючи на хитруна.

- Бачили, - простодушно підтвердили гості.

- А про що йшло мовлення, коли він приходив? - продол - жал суддя. Та свідки хором відповідали:

- "Можу я одержати?" - запитував він. Ми чули також, що йому кожний

Раз веліли приходити завтра.- Та гості багатія докладно розповіли судді, як була справа.

- Мій розв'язок буде так само справедливо, як чесні й правдиві показання ваших друзів, - звернувся суддя до багатія.- Ви повинні негайно повернути цій людині тисячу джа!

Так доброчесна й чесна людина змушена був віддати шахраєві й ледареві тисячу джа, які той розділив із суддею.

Зараз ви читаєте казку Багатій і ледар