Колись давним-давно існувала лише нескінченна порожнеча. Однак помалу виникли чоловічий початок: Уаунуаунтеди й жіночий початок - Нин-Панмазан. Під впливом сили взаємного притягання вони стали зближатися й, злившись, нарешті породили короля натов, або, як говорять по-ночински, - Ингаунуамагана.
Існує повір'я, начебто ще до народження Ингаунуамагана. панували у всесвіту інші великі
Королі натов. Однак їх не займали проблеми створення й обладнання миру, і, по загальному визнанню, заслуга ця належить винятково Ингаунуама-Гану.
До інших створінь Ингаунуамагана ставляться і його три брати - Модалан, Модолангуе й Нинюлаь. Коштувало тільки їм з'явитися на світло, як усі чотири брати, включаючи короля натов, прийнялися за створення землі, неба, зірок, місяця й інших планет. Однак головним серед них був король натов -Ингаунуамаган. Тому не дивно, що саме він створив спочатку людину, а слідом за цим усе живе на землі: мир тварин і мир рослин. Для того щоб це різноманітне господарство тримати у порядку, Ингаунуамаган призвав на світло ще й дракона-нага й, оперезавши їм землю, уповноважив його порядок підтримувати. З тих пір дракон, іменований по-ночински Паданлапу, постійно перебуває на своєму пості. Отут він і спить і пабонує, а варто йому потягнутися у сні або повернутися на бік, як земля негайно починає коливатися, і качини називають це землетрусом. Щоб небо не впало на землю, Ингаунуамаган підпер його чотирма стовпами так, крім цього, самий товстий стовп поставив у центрі. Правда, він не зовсім точно розрахував висоту центрального стовпа, і він виявився набагато вище інших чотирьох. Відпиляв Ингаунуамаган спочатку верхівку його, і із цієї верхівка відбулися всі численні мешканці неба. Відрізав потім нижню частину стовпа, і з неї відбулося усе живуче у воді. Та коли центральний стовп з'єднав небо й землю, він почав обростати галузями й перетворився у чарівне дерево Сотпунну або по-бирмански - падейта, яке стало джерелом благоденства людей.