У давні-давні часи жили у одному селі чоловік із дружиною, і було у них сім дочок. Дуже любили батьки дочок, ну просто душі у них не сподівалися. Та жили вони у згоді так радості. Але ось прийшла у будинок лихо - умерла матір. Не встигнули у дочок ока від сліз висохнути, як батько вже привів у будинок мачуху. А у мачухи була своя власна дочка. Сестри не дуже обрадувалися появі мачухи, але намагалися їй у всьому догодити. Однак зла мачуха не злюбила пасербиць і задумала будь-що-будь від них позбутися. Бідним сиротам доводилося трудитися від зорі до зорі, а свою рідну дочку мачуха всіляко пестила так плекала. Спочатку сестри безмовно переносили всі негоди - вуж дуже любили вони свого батька. А коли зрозуміли, що мачуха задумала їх зжити зі світла, а батько за них заступатися не стане, розв'язали вони піти з рідного будинку куди ока дивляться.
Чи Довго, чи коротко вони йшли, так тільки одного чудового дня виявилися у країні, де правила зла чарівниця Билума. Зголодніли сестри у шляху, притомилися, а отут глядь - озеро. Сіли вони на березі й стали ловити рибу. А коли кожна із сестер піймала по рибі, вони розвели багаття, щоб її присмажити. Отут потрібне помітити, що, чистячи рибу, сестри викололи кожній рибі по два очі, і тільки молодша сестра залишила у своєї риби один очей. Поїли дівчини, відпочили й відправилися далі. Ішли вони, ішли, раптом назустріч їм Билума. Прикинулася зла чарівниця доброї так привітної й запросила сестер до себе у гості. Не встигнули дівчини переступити поріг її будинку, як негайно ж осліпли, і тільки сама молодша залишилася видючою на одне око. Суворо-пресуворо заборонила Билума дівчатам виходити з будинку й веліла їм щодня по черзі варити рис, так так, щоб жодна крапля рисового відвару не вилилася з казана.
Одного разу, коли Билуми не було будинку, молодша із сестер готовила їжу й ненавмисно капнула небагато рисового відвару на підлогу. Дочка злої чарівниці відразу підбігла й злизала з підлоги пролитий відвар. З того дня дівчина щораз навмисне проливала небагато відвару, а дочка Билуми незмінно злизувала його. Незабаром між молодшою сестрою й дочкою Билуми зав'язалася дружба. Одного разу дочка злої чарівниці повела свою подругу у прекрасний сад, куди сестрам було заборонено ходити. Там росли дивні дерева, листи яких мали чарівні властивості.
- Подивися на це дерево, - сказала маленька чарівниця, - варто кинути його листок на землю, як відразу ж на цім місці виростає величезна гора. Дівчина непомітно зірвала один листок і затисла його у долоні. Дерево жалібне застогнало від болю.
- Що трапилося? - запитує маленька чарівниця.
- Я небагато ушиблась, - збрехала дівчина.
Дівчини довго гуляли по садові, і дочка Билуми показувала своїй подрузі дерева, листи яких мали чарівну властивість перетворюватися у густий ліс, бурхливу ріку, вогонь. Серед дерев виявилося й таке, яке здатне було повернути сліпому зір. А дівчина зривала з кожного дерева по листочкові й ховала у кишеню. Нарешті маленька чарівниця привела подругу до гарного фруктового дерева. А було воно деревом життя Билуми. Та секрет його полягав у тому, що, якщо плід цього дерева розламати навпіл, зла чарівниця відразу вмре. Дівчина потихеньку зірвала плід і із цього дерева. А коли подруги повернулися додому, дівчина поспішила до сестер, приклала вона їм до очей чарівний
Листок, і всі шість сестер відразу прозріли. Потім дівчина показала
Принесені нею із саду Билуми листочки й розповіла про їхні чарівні властивості. Та розв'язали сестри бігти із царства злої чарівниці. А незабаром повернулася додому Билума й, не знайшовши сестер, відразу пустилася за ними навздогін.
Коли Билума була вже зовсім близько, сестри кинули перший листок, і негайно ж виросла величезна гора, що перепинила шлях Билуме. Однак незабаром сестри знову відчули її наближення. Тоді вони кинули другий листок, і перед Билумой устав дрімучий ліс. Билума здолала й ліс. Сестри кинули третій листок, і негайно ж шлях Билуме перепинила широка й бурхлива ріка, і тоді сестри кинули четвертий листок. У ту ж хвилину зметнулося вгору величезне полум'я. Але Билума пройшла крізь полум'я й продовжувала переслідувати сестер. А тим часом сестри вже знесилилися: не могли більше бігти. Та коли вони побачили, що зла чарівниця зовсім близько, дістали вони чарівний плід. Билума злякалася, запросила пощади, але сестри не стали більше вірити підступній чаклунці й розбили плід навпіл. Билума відразу зникла, начебто її зовсім не бувало.
А сім сестер зажили спокійно й щасливо. Ось і казці кінець.