Жили у одному монастирі чернець і служка. У служки у селі був щирий друг, який запросив одного разу служку до себе на день народження. Покуштувавши частувань і побажавши другові всіляких благ, відправився служка у дорогу назад. По дорозі йому попалося озеро, у якому водилися краби. Озеро те було неглибоким, вода у ньому була чиста й прозора, і краби лежали на дні, як на долоні. Дивився на них служка, дивився, і дуже захотілося йому покуштувати крабів. Так захотілося, що у нього навіть слинь потекли! Однак служці була добре відома заповідь про те, що не можна зазіхати на життя живих істот. Походив він, походив у воді, так так і не зважився піймати краба.
Але заповідь заповіддю, а апетит апетитом. Думка про крабів не давала
Йому спокою, і він силкувався придумати, як би похитрее обійти заборонна межа.
Думав він, думав і придумав!
- Про друзі мої краби! - проголосив служка.- Мені безумно жалко вас: вуж дуже дрібне озеро, у якому вам доводиться жити! Але ви не засмучуйтеся: я врятую вас, я допоможу вам перебратися у глибокі води! Та, набравши повний мішок крабів, хитрий богохульник спокійно продовжив свій шлях. Прийшовши у монастир, він помістив крабів у горщик з водою. Інший горщик він поставив на вогонь. Незабаром вода у ньому закипіла. Знявши з горщика кришку й поклавши поперек отвору ціпок, він сказав:
- Про друзі мої краби! Вам, мабуть, ґрунтовно знудило сидіти у горщику. Погуляйте-но по цьому місткові!
Краби нескінченною низкою кинулися по поперечині, але, тільки-но досягшись її середини, незмінно падали у киплячу воду. Нарешті залишився один-єдиний великий краб. Ось і він пішов по второваній дорозі, і, як не дивно, його осяглася більш щаслива доля.
- Ти найбільший, - сказав розсерджений служка, піймавши краба.- Та утомився ти, напевно, більше інших. Пройдися-но ще один раз, перш ніж повернутися додому.
Однак у другий раз і великий краб не витримав випробування. Його обволік
Густа пара, і, втративши рівновагу, краб прожогом полетів у горщик.
А хитрий служка, обвівши бога навколо пальця, із задоволенням приступився до трапези.