Дружина Насреддина зварила жирний суп і запросила чоловіка до стола. Побравши у рота ложку супу, вона так обпеклася, що потекли сльози.
- Про що ти плачеш, дорога? - запитав Насреддин.
- Згадала покійну матір і не змогла удержати сліз, - відповіла підступна жінка.
Насреддин став згадувати гідності покійниці й непомітно відправив у рота ложку.
- Про що плачеш, дорогою? - запитала дружина, побачивши сльози на очах Насреддина.
- Я шкодую про те, чому так рано вмирають гідні матері, залишаючи на світі невартих дочок, - відповів сердито Насреддин.